Також у звіті звертають увагу на випадки порушення прав людини на територіях самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», а також в анексованому Росією Криму, повідомляє ВВС Україна.
«Українська влада посилила тиск на своїх критиків та неурядові організації, включно з журналістами та антикорупційними активістами», – йдеться у звіті.
Там додають, що активісти та антикорупціонери регулярно піддавались атакам, які розслідувались неефективно.
Деякі представники силових органів підозрюються у причетності до подібних нападів.
Як прояв тиску вказали на ухвалений парламентом закон, який запроваджує електронне декларування для неурядових організацій.
Петро Порошенко ініціював зміну цього законодавства, проте парламент так і не розглянув проекти.
Що стосується свободи слова, то, найперше, у звіті згадана відсутність результатів розслідування вбивств у Києві журналістів Олеся Бузини та Павла Шеремета.
У звіті немає згадки про те, що в 2018 році судовий процес над підозрюваними у вбивстві пана Бузини вже розпочався.
Також згадується справа блогера Руслана Коцаби, якого у 2016 році засудили за дії, що шкодять інтересам України. Але в 2017 році Верховний суд випустив його і відправив справу на дорозслідування.
У звіті правозахисників також є згадки тиску на ЗМІ, зокрема, про справу щодо редактора сайту strana.ua Ігоря Гужви та обшуки у газеті «Вєсті».
Серед ознак утисків свободи слова Amnesty International вказала заборону на в'їзд до України російським та іспанським журналістам через шкоду інтересам України.
Хоча у звіті зауважують, що заборону щодо іспанських журналістів СБУ згодом зняла.
Окремо згадали про житомирського журналіста Василя Муравицького, якого затримали за антиукраїнську діяльність та співпрацю зі ЗМІ Росії.
У доповіді щодо України правозахисники вказують, що не побачили суттєвого прогресу розслідування ситуації з «секретними в'язницями СБУ», які нібито мали спецслужби до 2016 року.
Там нагадали, що у звіті комітету ООН з протидії тортур вказувалось, що в певних місцях позбавлення волі СБУ могли бути так звані «секретні в'язниці», де утримували арештованих за підозрою у сепаратизмі.
Зокрема, подібне місце могло бути у Харкові, де затримували доступ правозахисникам ООН. У СБУ заперечували наявність таких в'язниць.
При цьому у звіті нагадують, що влада самопроголошених республік взагалі відмовила у доступі до місць несвободи експертам ООН.
Експерти Amnesty International нагадують, що у «республіках» продовжують затримувати та ув'язнювати людей, які симпатизують Україні.
Зокрема, експерти вказують на ув'язнення відомого науковця Ігоря Козловського, якого згодом обміняли й передали владі України.
Суттєвим досягненням у звіті назвали проведення у Києві найбільшого в історії країни «прайду».
Там додали, що поліція забезпечила ефективну охорону під час маршу, хоча після ходи радикали таки напали на кількох учасників.
У звіті наголосили, що загальна кількість нападів на ЛГБТ-активістів 2017 року зросла.
Правозахисники констатують, що у Криму російська влада продовжує наступ на свободу слова, об'єднань та зібрань.
Продовжується наступ на кримських татар, що підтверджує заборона Меджлісу та рейди по домівках представників цього народу.
У звіті нагадують справи Еміля Курбедінова, Сервера Караметова та журналіста Миколи Семени.
Лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, яких засудили в Криму, вдалось повернути до України, додають правозахисники.
ІА "Вголос": НОВИНИ