[media=151962,151963,151964,151965,151966,151967,151968,151969,151970,151971,151972]
Упродовж двох тижнів у Белзі працювала археологічна експедиція, що торік розкопала фрагменти найдавніших оборонних споруд, які датуються кінцем Х – початком ХІ ст. Цього ж року дослідники повернулися у Белз шукати сакральні споруди княжих часів, зокрема церкви святого Спаса та монастиря святого Климентія.
«Церква св. Спаса у Белзі мала б існувати ще у період княжої доби. Ймовірно, там можуть бути захоронення князівських родів. Якщо ми знайшли б поховання якогось князя там, то це стало б сенсацією. Та навіть якщо віднайдемо церкву, то це все одно буде надзвичайно цікаво, нехай і на локальному рівні», — зазначив Остап Лазурко, керівник Белзької археологічної експедиції.
Розкопки проводили відразу у кількох місцях: на території сучасного середмістя, дитинця та урочища Клименщина. І хоча цього разу на сліди церкви Святого Спаса натрапити не вдалося, однак, у середмісті археологи віднайшли об'єкти 11-13 століття та культурний шар 10-го століття. Серед знахідок — дві господарські ями 11-13 століття, а також декілька об'єктів княжої доби, серед яких – кераміка.
«Вдалося натрапити на горизонт 10-го століття. Це нам вказує на те, що ця ділянка, південний спад міста, була заселена в той самий період, коли почалося життя на Замочку, тобто коли був заснований Белз. Відповідно ми маємо тут господарські ями, що насичені керамікою 11-13 століття.
У нас були думки щодо місцезнаходження храму Спаса в одній та іншій частині Белза. Вже одну гіпотезу спростували, тобто маємо наступну», — додає Остап Лазурко.
Та найважливіше, ймовірно, історикам вдалося натрапити на сліди іншої церкви — святого Климента.
«Ще у 1938 році Ярослав Пастернак в урочищі Клименщина натрапив на шиферну двосторонню іконку зі зображенням Різдва Богородиці з одного боку, а з іншого – восьми релігійних сцен. Проте, на жаль, цю знахідку втрачено в період Другої Світової війни. Однак виглядає на те, що нам пощастило, бо зараз ми натрапили на таке румовище. Це суміш каміння, перепаленої глини, що свідчить про те, що тут була якась монастирська споруда», — розповідає Віталій Ляска, археолог та науковий керівник проекту «Локальна історія».
Незважаючи на те, що другий сезон експедиції вже на завершальному етапі, однак, археологи додають, що при першій-ліпшій нагоді знову повернуться на Клименщину і продовжать дослідження.
«Ми собі ставимо декілька завдань. Перше – знайти церкву або ж цвинтар, їх локалізувати, щоб чіткіше бачити планувальну структуру княжого міста. Відкриття цвинтаря чи княжого шару матиме вагоме значення для історії Белза. Друге завдання – науково-просвітницьке. Паралельно з археологією важливо популяризувати «усну історію» та збирати візуальні джерела. Ми здійснюємо археологічне дослідження, паралельно працюємо в архівах, тому, врешті-решт, виходить завершений цикл», — пояснює мету досліджень Віталій Ляска.
ІА "Вголос": НОВИНИ