Вчені за допомогою космічного телескопа TESS виявили екзопланету у червоного гіганта, хоча на цій стадії еволюції зірки вона повинна бути знищена.
Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal.
Космічний телескоп НАСА TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite) призначений для пошуку екзопланет. Крім того, його фотометричні прилади дозволяють проводити астросейсмічні вимірювання, за допомогою яких фіксуються коливання на поверхні зірок. За характером цих коливань можна дізнатись про будову і склад зірки, а також про характер процесів, що відбуваються в її надрах.
Коливання пов'язані з внутрішньою конвекцією, яка виникає в зірках на стадії їх перетворення в червоних гігантів. В цей час в ядрах зірок закінчується водень, і вони починають швидко розширюватися, досягаючи величезних розмірів – від 100 до 800 сонячних радіусів. При цьому вони поглинають свої планетні системи. У всіх відомих червоних гігантів, для яких впевнено фіксуються астросейсмічні коливання, планети вже відсутні.
Міжнародній команді астрофізиків на чолі з Тіаго Кампанте (Tiago L. Campante) з Інституту астрофізики і космічних наук при Університеті Порту (Португалія) вперше вдалося зафіксувати коливання у зірок, що мають свої екзопланети, – червоних гігантів HD 212771 і HD 203949.
"Спостереження TESS досить точні, щоб дозволити вимірювати легкі пульсації на поверхнях зірок. У цих двох досить розвинених зірках також знаходяться планети, які є ідеальним випробувальним полігоном для вивчення еволюції планетних систем", – наводить слова Тіаго Кампанте прес-служба Інституту астрофізики і космічних наук .
Визначивши за допомогою астросейсмології основні властивості обох зірок, такі як маса, розмір і вік, вчені зосередилися на більш детальному вивченні системи зірки HD 203949. Потрібно було зрозуміти, як її планета могла уникнути поглинання під час розширення зірки.
Виходячи з розрахунків, планета повинна перебувати значно далі від зірки, ніж реально спостерігається. Вчені провели моделювання, результати якого дозволяють припускати, що внутрішні процеси в зірці призвели до зміщення орбіти планети, ніби притягнувши останню ближче до зірки.
Вирішення цієї наукової дилеми полягає в простому факті – зірки і їх планети не тільки утворюються, а й розвиваються разом.
ІА "Вголос": НОВИНИ