В уряді кажуть, що всі процеси державної допомоги екс-полоненим вони вже запустили, однак вони сповільнюються через бюрократію, повідомляє ВВС Україна.
Серед цивільних, яких наприкінці грудня визволили з полону сепаратистів, 28 – жителі непідконтрольних територій.
Дванадцятеро з них не мають при собі жодних документів, які засвідчують особу.
25-річний Олексій Канарський розповідає, що відсутність документів – зараз його головна проблема.
Сам він з Шахтарська, у грудні 2014 року його затримали «сили ДНР» через те, що був без паспорта.
«Під тортурами підписав папірці, що я військовослужбовець, артилерист 128-ї бригади. Відсидів майже три роки», – каже хлопець і додає, що жодного стосунку до української армії не мав.
Всі його документи залишилися на непідконтрольній території, повернути їх він не може. Єдине, що вдалося отримати – номер ідентифікаційного коду.
Після обміну йому, як і всім звільненим, видали довідку СБУ про полон, однак ці папери не підтверджують особу.
Наразі Олексій намагається отримати принаймні якийсь документ, але поки що безуспішно.
«Щоб зробити паспорт – треба довідка переселенця. А щоб зробити довідку переселенця – треба паспорт», – каже він.
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука каже, що в його міністерстві усвідомлюють, що «перша проблема – це паспортизація».
«Ми знайшли повне розуміння у Державній міграційній службі й почали працювати у цьому напрямку, людям видадуть українські паспорти загального зразка», – запевняє урядовець.
Утім це треба час і гроші, каже він.
Державний збір невеликий – кілька сотень гривень. Однак і ця сума може бути проблемою для людей, яких випустили з полону без жодної копійки, і які не мають родичів поза окупованими територіями.
Одразу після обміну у Міністерстві соціальної політики заявили, що планують виплатити звільненим одноразову компенсацію – близько 100 тис. грн.
Видання спілкувалося з кількома екс-полоненими: фанатом «Зорі» Владиславом Овчаренком, бійцем «Азова» Євгеном Чуднєцовим, Олексієм Канарським та Іваном Тиренком, жителем Бердянська, який потрапив у полон у травні 2016 року.
Всі вони розповіли, що поки що жодної гривні від держави не отримали. Вони не знають, коли це станеться і чи станеться взагалі.
Георгій Тука пояснює, що компенсації по 100 тис. грн, які обіцяла держава, ще мають пройти всі узгодження в уряді.
«З боку державних установ ми не зможемо вирішити ці проблеми у найкоротші терміни, бо існують певні бюрократичні проблеми, які не дозволяють це зробити швидко», – каже пан Тука.
Урядовець додає, що кошти на такі виплати передбачені у бюджеті – під них виписали спеціальну програму допомоги всім звільненим з полону.
У 2018 році на неї передбачено 96 млн грн.
Керівник офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників АТО Наталія Зарецька додає – всі ці люди можуть звернутися до органів соцзахисту з проханням надати допомогу у зв'язку зі складними життєвими обставинами.
Обласні держадміністрації теж мають кошти на такі виплати, однак заяву, знову ж таки, можна оформити лише за наявності документів.
З грошима та найнебхіднішим (теплі речі та мобільні телефони) у перші дні після обміну допомогли волонтери.
Ще одне болюче питання для звільнених – це пошук житла та роботи на новому місці.
Частина з екс-полонених вирішила після лікування повернутися на Донбас – у підконтрольні владі райони Донеччини і Луганщини.
Там їм з житлом та роботою допомагають місцеві держадміністрації. Наприклад, одну з жінок вже допомогли влаштуватися у Маріуполі за її фахом медика.
Ті ж, хто хоче залишитися у Києві, поки що можуть розраховувати лише на допомогу волонтерів – вони допомагають винаймати квартири на кілька місяців.
«Ті 28 людей, які мешкали на неконтрольованих територіях і отримають довідки вимушених переселенців, на загальних засадах мають право отримати житло», – розповідає Георгій Тука.
«Мова не йтиме про приватне житло, це треба людям чесно і тверезо розповідати. Мова, скоріше за все, буде йти про гуртожитки», – наголошує він.
З роботою у Києві допомагають знайомі та волонтери.
А звільнених фанатів «Зорі» запросили працювати до Федерації футболу.
Питання, яке повністю взяла на себе держава – медична допомога для звільнених з полону.
Людей особисто консультували керівники Асоціації стоматологів України, вони проходили (а дехто все ще проходить) курс лікування у державних клініках, зокрема «Феофанії».
Крім того, усім звільненим запропонували психологічну реабілітацію.
Наталія Зарецька наголошує, що Україна зараз випрацьовує свій механізм допомоги та реабілітації колишніх полонених.
Загалом з початку конфлікту на Донбасі через полон пройшло понад дві тисячі людей.
ІА "Вголос": НОВИНИ