Про це в інтерв'ю кореспонденту «Вголосу» розповів учасник АТО, боєць батальйону «Дніпро-1» з позивним «Сєдой», що пройшов Іловайський «коридор смерті», Роман Зіненко.
«Тоді в Дніпрі, у 2014 році, усвідомлювали, що йде війна, тільки в аеропорту, де зустрічали борти з пораненими, і в лікарні Мечникова. І ще, можливо, в ОДА, де був загальний штаб. Всі інші в місті жили якимось іншим життям. Найбільш боляче було чути на зупинках і у громадському транспорті: «Не могу понять: как можна воєвать с братскім народом? Протів каво ви пошли воєвать?», – розповів Роман Зіненко.
Також він додав: «Тоді я розумів, що переді мною у рідному місті ворог. І не дай Боже ворог зі сходу захопив би наше місто, саме такі люди б їм вказували: «От там патріот. Отам!» Саме такі люди під час окупації стали ворогами. Зрадниками. І на їхніх руках кров моїх побратимів. Таких людей хотілося рвати зубами! Але не можна було. Можна було лише сперечатися з ними. І чекати на військовий час, аби вчинити з ними так, як вони цього заслуговують».
ІА "Вголос": НОВИНИ