Докладніше розповідає кореспондент «Вголосу». На самому початку роботи сесії 11 лютого «свободівець» Андріян Гутник заявив, що в процесі підготовки бюджету розвитку Львова було відсторонено громаду й депутатський корпус, а 1,6 млрд грн фактично роздерибанили в одному з розважальних комплексів під Львовом – «Бухті вікінгів». Він пояснив, що документ, який передбачає розпорядження понад 1 мільярдом 600 мільйонами гривень громади міста, розробляли посадовці в закритих кабінетах, не враховуючи думки громадськості. Андріян Гутник додав, що так звані громадські слухання насправді відбулися кілька тижнів тому в закритому режимі в розважальному клубі за містом. Там за участю чиновників та представників лише однієї фракції – «Самопомочі» – відбувся справжній поділ бюджету розвитку. «Там не було ні представників громадськості, ні представників інших шести політичних сил, присутніх у раді. Ось там насправді й провели «громадські слухання» та роздерибанили найбільший в історії бюджет розвитку міста», – наголосив депутат. Упродовж усього засідання сесії, де інформація про дерибан бюджету розвитку в ресторані звучала неодноразово, мер Андрій Садовий чітко так і не заперечив це, лише відповідав: «А ви там були?».
Про порушення під час формування бюджету розвитку Львова на 2016 рік наголошували й молоді активісти Комітету виборців України. Вони роздавали бюлетені, де йшлося про те, що проект бюджету не розглядали на відкритих громадських слуханнях, а це порушення ч 3.ст. 40 Статуту територіальної громади Львова. Також порушенням Регламенту Львівської мерії є той факт, що депутати отримали проект бюджету лише за 9 днів до голосування. А кінцевий варіант документа станом на вечір 10 лютого так і не було опубліковано – це вже порушення ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Заклик не голосувати за бюджет розвитку пролунав і від лідера Української галицької партії Тараса Чолія. Депутатів не було належно повідомлено про сесію, а проекти ухвал вони отримали на пошту лише за два дні до пленарного засідання. «Сьогодні ми розглядаємо одні з найважливіших для міста питань, зокрема внесення змін до міського бюджету Львова на 2016 рік, визначаємо перелік об’єктів, які фінансуватимуть за кошти бюджету розвитку. Йдеться про півтора мільярда гривень. Такою бездіяльністю депутатів позбавили можливості фахово розглянути та вивчити зазначені питання, а територіальну громаду – ознайомитись із напрямами використання коштів, об’єктами, на які їх виділяють, а відтак вплинути на процес визначення таких видатків чи внести свої пропозиції», – пояснила в публічній заяві й голова депутатської комісії законності, свободи слова та депутатської етики, депутат Юлія Гвоздович.
Однак, незважаючи на всі ці палкі дискусії, депутати Львівської міськради 42 голосами таки проголосували за перелік об’єктів, які фінансуватимуть у 2016 році за кошти бюджету розвитку Львова. Фактично підтримали цей фінансовий документ члени «Самопомочі», БПП, «Громадянської позиції» та «Народного контролю».
Бюджет у цифрах
Загалом на поверхню чиновники виклали інформацію про те, що цьогорічний бюджет розвитку визначальний тим, що вп’ятеро збільшено фінансування галузі культури, фізкультури та спорту, включаючи відновлення басейнів та спортзалів у школах. Також заплановано відкриття чотирьох амбулаторій сімейної медицини та закупівлю медобладнання. Понад 20 млн грн виділили на будівництво багатоквартирного будинку для учасників АТО на вул. Пулюя, розмови про яке вже тягнуться близько року. Збільшено фінансування заходів з енергозбереження в соціальній сфері, на реконструкцію пам’яток. Заплановано відкриття 44 додаткових груп у дитячих садочках, вивільнених від орендарів. На закупівлю транспорту, крім 200 млн грн, виділених ЛКП «АТП №1» для придбання автобусів, виділити ще 51 млн грн ЛКП «Львівелектротранс». Загалом, якщо поглянути на розподіл коштів, то левова частка дісталася департаменту житлового господарства та інфраструктури – майже 666 млн грн, які здебільшого буде витрачено на ремонт доріг, мостів, каналізування, поповнення статутних фондів комунальних підприємств тощо. Приблизно по 30-40 млн грн отримали районні адміністрації, зокрема на ремонт міжквартальних доріг. Департаменту гуманітарної політики на ремонт УДЮМКів, спортивних майданчиків тощо виділили 18,5 млн грн. Управлінню освіти на реконструкцію дитсадків, басейнів у школах – 36 млн грн. Управлінню охорони здоров’я на косметичні ремонти в лікарнях, створення амбулаторій – 44,5 млн грн. Управління охорони історичного середовища отримало 40,5 млн грн.
Реставрація пам’яток
Загалом цьогоріч заплановано реставрацію кількох фасадів у центрі міста, зокрема будинку на пл. Ринок, 18, Соборній, 7, Краківській, 34. Реставрація та консервація руїн Високого замку на півмільйона гривень, реставрація скульптури «Ощадність» на просп. Свободи, 15, за 300 тис. грн, ремонт Музею Пінзеля – 1,5 млн грн, ремонт будинку на вул. Руській, 20, де нині є перша міська поліклініка, за 2 млн грн, ремонт балконів у будинку-пам’ятці на Генерала Чупринки, 52, тощо. Для початку ремонтних робіт у Домініканському соборі виділили 600 тис. грн і ще 3,8 млн грн на продовження реставрації костелу єзуїтів. Також 6 млн грн заклали в бюджет на капітальний ремонт площі Митної, який почали торік.
Дороги
На капітальний ремонт доріг цьогоріч скерували близько 219 млн грн, це на 62% більше, ніж минулого року. Зокрема, заплановано відремонтувати вул. Київську й вул. Русових – 27 млн грн, вул. Котляревського і вул. Нечуй-Левицького – 25 млн грн, вул. Садову – 9 млн грн, вул. Земновідську і вул. Богданівську – 43 млн грн, вул. Пулюя і Трускавецьку – 12 млн грн. Передбачено кошти і на закінчення робіт на вул. Мечникова – 69 млн грн разом із заміною колектора, просп. Червоної Калини – 34 млн грн, вул. Сихівську – 2 млн грн.
Також планують провести аварійно-відновлювальні роботи на шляхопроводі на вул. Городоцькій (27 млн грн.) та інші роботи.
Сморід
На боротьбу з неприємним запахом у центральній частині міста цього року планують витратити 20 млн грн. Ці кошти буде скеровано на закупівлю гідрозатворів для каналізаційної мережі.
Окрім того, значні фінансові ресурси цьогоріч вливають у каналізування вулиць, які досі були без каналізації, зокрема Тракту Глинянського, Рясненької, Старознесенської та інших. Це теж один з елементів боротьби зі смородом.
Житловий фонд
За кошти департаменту ЖКГ майже 35 млн грн передбачено витратити на капремонт і реставрацію житлового фонду та 11,5 млн грн – на будівництво і придбання житла для окремих категорій населення. Загалом передбачено капремонт насосних станцій вартістю близько 5,5 млн грн, аварійних будинків, що загрожують обвалом, та тих, які потребують невідкладного ремонту, загальною вартістю понад 10 млн грн, а також гуртожитків, які передають у власність територіальної громади м. Львова (співфінансування проекту, спільно з держбюджетом), будинків ОСББ, протипожежних систем автоматики і димовидалення, розділення загальнобудинкового обліку електроенергії житлового фонду та реконструкцію будинку на пл. Соборній, 17.
Окрім того, понад 4 млн грн пропонують виділити для забезпечення житлом дітей-сиріт, а також дітей, позбавлених батьківського піклування. 4,5 млн грн мають намір скерувати на забезпечення житлом багатодітних сімей, що виховують 5 та більше неповнолітніх дітей, ще 3 млн – на вирішення соціально-побутових проблем мешканців сіл Малехів та Великі Грибовичі.
Культура
У бюджеті розвитку міста для галузі культури передбачено 33 млн 71 тис. грн, які буде розподілено між театрами, бібліотеками, музеями, філармонією, палацами й будинками культури, а також школами естетичного виховання дітей міста Львова.
З них 2,5 млн грн витратять на капітальний ремонт приміщень Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, що на вул. Леся Курбаса, 3. Приблизно 1 млн 200 тис. грн – на капітальний ремонт даху Львівського драматичного театру імені Лесі Українки на вул. Городоцькій, 36, ще 900 тис. грн – на капітальний ремонт отримає Перший український театр для дітей та юнацтва, що на вул. Академіка А. Гнатюка, 11.
Окрім того, пропонують виділити 500 тис. грн для придбання обладнання та реквізиту для театрів. А також близько 500 тис. грн для капітального ремонту приміщень муніципального хору «Гомін» на вул. С. Петлюри, 36. Для капітальних ремонтів народних домів міста Львова виділять більше ніж 1 млн 500 тис. грн.
Понад 4 млн 500 тис. грн передбачено для спорудження візит-центру на території Музею народної архітектури та побуту у Львові на вул. Чернеча Гора, 1. Також 1 млн грн передбачено для придбання експонатів музею тоталітарних режимів «Територія терору» на просп. В. Чорновола, 45. Для шкіл естетичного виховання дітей міста Львова передбачено близько 2 млн 500 тис. грн, які розподілять між капітальними ремонтами, придбанням музичних інструментів та придбанням оргтехніки, меблів та обладнання.
Кошти в бетон, або Чим поганий цей бюджет?
«Свободівець» Андріян Гутник виголосив на сесії заяву про те, що доходи бюджету розвитку до смішного роздуті. «У грудні його планували в розмірі 1 млрд 49 млн, у січні вже на 305 млн грн більше, потім ще на 311 млн більше. Бюджет розвитку справді потрібно ухвалювати якомога швидше, щоб устигнути провести тендери, але не в такому вигляді, яким він є, – у ручному управлінні бюджетними коштами, які підживлюють корупційну складову», – вважає обранець.
Депутат наголосив, що цей бюджет містить низку цілком незрозумілих видатків, зокрема 15 млн грн для ЛКП «Муніципальна дружина», хоча досі невідомо, на що витрачають ці кошти і що робить це підприємство. «51 млн грн виділяємо на «Львівелектротранс», із них 18 млн на ремонт і ще 7 млн на закупівлю старого дрантя, аналоги якого вже стоять під парканом. Це при тому, що Садовий заявляв, що жодної копійки не витратить на беушний мотлох для міста Львова. 200 тис. грн виділяють на замощення бруківкою території ЛКП «АТП №1». А на бруківку для проспекту Свободи коштів немає! 68 млн грн виділяють на заміну колектора на вул. Стуса, гроші виділили, а затвердженого договору з Мінфіном досі немає. 5 млн гривень дають УКБ, де заблоковано рахунки. Це ми тихцем дали їм гроші, які вони винні підряднику, з яким навіть не укладено договори», – каже Гутник.
За його словами, депутатські комісії перетворилися у Львівській міській раді на профанацію. «Вони ухвалюють якісь рішення, а потім виконавчі органи затверджують зовсім протилежні. Бюджетна комісія, наприклад, ухвалює рішення збудувати спортзал у винниківській школі, а виконавчі органи цю стрічку викидають. І винниківські діти як не бачили спортзалу, так і не побачать. Ну, чому так відбувається? Для чого взагалі потрібні в ЛМР комісії? Збирайтеся собі просто в «Бухті вікінгів», не виносьте на громадськість той бюджет і на своєму ручному виконкомі затверджуйте ці рішення», – заявив Гутник. З усього цього виступу мер Львова прокоментував лише те, що «Муніципальній дружині» кошти виділяють на закупівлю 200 відеокамер для фіксації на складних перехрестях Львова.
Зрештою, й Українська галицька партія навела 9 причин, чому вона не голосувала за бюджет розвитку. За словами Тараса Чолія, це бюджет не розвитку, а необґрунтованих перевитрат, де левову частку грошей заливають у бетон, тобто на ремонт доріг, тоді як львівські лікарні в катастрофічному стані. «У Львові пріоритет надають не людям, а дорогам. Доцільніше було б спрямувати кошти бюджету розвитку на освіту, медицину, соціальний захист, а не заливати в бетон. Адже у Львові є величезна проблема з пологовими будинками: один пологовий зі стафілококом, інший переповнений. Можливо, доцільніше виділити гроші на будівництво нової лікарні? Як можна говорити про ремонти доріг і виділення мільйонів на чемпіонат з шахів, коли наші лікарі та вчителі отримують по 2 тис. грн зарплати? У Львові багато лікарень обласного підпорядкування, які ледь виживають, а там передусім лікуються львів’яни. Натомість ми виділяємо мільйони гривень на велодоріжки в Рясне чи Брюховичі, які нікому насправді не потрібні, лиш би продемонструвати, що в нас європейське місто. Мільйони виділяють комунальним підприємствам, які вічно збиткові й жодне з них не відзвітувало за використані кошти. Чому приватні перевізники нормально працюють, а у свої ЛКП, які мали б заробляти, ми постійно вкладаємо кошти? Бюджет розвитку повинен бути повернутим обличчям до людини. Потрібно хоч одну лікарню капітально відремонтували, а не обходитися косметичними ремонтами, а от з дорогами можна трішки зачекати», – наголосив Чолій. Однак він припустив, що рада, звісно ж, підтримає цей документ, адже частина депутатів отримала те, що хотіла, частина депутатів вивела кошти на свої округи тощо.
Та хоча бюджет розвитку Львова таки затвердили, наразі ці кошти лише на папері. Адже амбіцій багато, а як насправді наповнюватимуть міську скарбницю, чи вдасться втілити плани з реалізації майна (заплановано 26 млн грн), землі (план – 38 млн грн), наразі складно спрогнозувати. Ба більше, щоб провести всі ці ремонти, спочатку треба виготовити проектно-кошторисну документацію, знайти підрядників, які мають бажання працювати як із містом, так і з бюджетними грошима. Адже неодноразово ми мали випадки, коли кошти закладали на якийсь об’єкт, а роботи так і не було виконано через відсутність заявників на тендер абощо. Тож у мерії вже заявили, що пройде кілька місяців і вони проаналізують, як справляються головні розпорядники коштів, чи розроблено проектно-кошторисну документацію, проведено тендери. Якщо ні – кошти спрямують на інші об’єкти.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ