Про це на своїй сторінці у Facebook написав політик Юрій Сиротюк, голова фракції ВО «Свобода» у Київській міській раді.
«Перебуваючи на лікуванні трохи поодаль від Києва, спостерігаю дві паралельні історії.
Назвімо їх казус «Насті Станко» і казус «Олексія Курінного».
Настя (відома і впливова журналістка) потрапила під роздачу після своєї, на мою думку, псевдожурналістської позиції щодо війни з Росією. До речі, як на мене, її позиція чимось схожа на позицію Наді Савченко.
А Олексій (громадський активіст, викладач Могилянки) потрапив під роздачу за протилежне. За свою принципову патріотичну позицію (він фактично був мотором громадськості у декомунізаційних процесах у Києві), боротьбу за українську мову, яскраво виражену антиімперську позицію.
Настя родом з Франківська (кому як не їй знати про наші відносини з РФ), посідає умовно позицію новітнього галицького москвофільства, беззаперечним лідером якої є Андрій Садовий з акціями на кшталт «Львов гаваріт па-рускі».
Олексій родом з Донбасу - Бахмута (колишнього Артемівська), знає, чим це москвофільство закінчується.
У Насті, наскільки я зрозумів, вимагають відібрати нагороду, вручену міністром оборони Полтораком, а Олексія намагаються позбавити професії та роботи.
Проти Насті висловились ті, хто взяв участь в обороні Незалежності України.
А проти Олексія - ті, хто цю незалежність системно валить.
На захист Насті написано сотні постів і піднято хвилю підтримки. З точки зору журналістської солідарності, може, й правильно.
Тільки от дивно, а, може, й ні, що ті, хто захищає Настю, чомусь мовчать у випадку з Олексієм.
Навпаки, як піраньї, кидаються на нього.
Для мене ближчою є позиція Олексія.
Тому що я знаю, що на сході України не визначений громадянський конфлікт, а фронт Священної війни з відвічним ворогом.
Тисячолітньої війни.
У якій здатися чи капітулювати - означає можливість повторення нових геноцидів.
Так, юридично війни немає. Її не визнає верховний головнокомандувач, який фактично самоусунувся від виконання обов'язків у час війни.
Її навіть не має в уяві міністра оборони, колишнього очільника Харківської мєнтовської академії. Якому наявність росіян мами і тата не дозволяє бачити очевидне. Дивно, що він ще за вагомий внесок не нагородив Коцабу. Тому претензії мало би бути передусім до нього.
Війни немає в уяві тих, кому у виданому гранті написано - війни немає. Хто охоче агітує за парад сексуальних екстремумів, але з піною у рота засуджує військовий парад.
Прогнозую, що Настю ще нагородять якоюсь престижною премією, а Олексія виженуть з викладацької посади у Могилянці.
Бо Путін завжди знаходив найнесподіваніших ворогів у різних середовищах.
Нині крайньолівацькі середовища - його основний партнер для утримання режиму внутрішньої окупації.
А Путін ворогів не прощає, а своїх нагороджує.
Кожного, хто кидає йому виклик, чекає свій Судоплатов і своя пекельна коробка з цукерками.
І навпаки, він усіляко заохочуватиме «націоналістів» типу Медведчука, для яких росіяни - брати, а війни немає.
Але мене у цій ситуації вбиває подвійність стандартів.
Ті, хто кричить: «Лишіть у спокої Настю», чому ж ви мовчите у випадку з Олексієм?
Напевно, наївне питання», - написав політик.
ІА "Вголос": НОВИНИ