Про це йдеться у розслідуванні Надії Бурдєй для програми НГ з Денисом Бігусом, передають Наші гроші.
В 2013 році в Одеському торговельному порту в якості пілотного проекту була впроваджена Інформаційна система портового співтовариства (ІСПС). Тоді було заявлено, що буде створене «єдине вікно», в яке підприємці для оформлення вантажу будуть подавати документи для контролюючих органів в електронному вигляді. На початковому етапі розробники планували зробити систему такою, щоб взагалі уникнути контакту підприємців і контролерів.
Але нині це звичайна електронна черга, бо після перегляду документів контролюючими органами підприємцям все одно необхідно їхати із тими самими документами, щоб контролери проставили печатки і підписи. За право постояти в черзі потрібно платити, але не державному порту.
Офіційно, ІСПС – державний проект, він курується урядовою групою, та вписаний в постанову Кабміну. В реальності ж державний проект – приватна власність.
Ініціатором розробки ІСПС у 2013 році виступив «Український національний комітет Міжнародної торгової палати». Фірма віце-президента цього комітету Олег Платонова – ТОВ «ППЛ 33-35», розробила та впровадила ІСПС. Власником системи після завершення робіт виявився також Платонов. Нині ІСПС функціонує в морських торговельних портах – «Одеському», «Південному» та порті «Чорноморець».
Таким чином, те, що починалося як державна ініціатива, перетворилося на приватну монополію. Ще у 2013 році адміністрація Одеського морського порту розіслала підприємцям лист з вимогою укласти договір із приватною фірмою «ППЛ 33-35». Порт пригрозив, що у разі відсутності договорів – документи підприємців приймати не буде.
Укласти договір із приватною фірмою – обов’язкова вимога, оскільки з 2015 року ІСПС прописана в «Типовій технологічній схемі пропуску через державний кордон», затвердженій постановою Кабміну. Відтоді, судно навіть в порт не може зайти, не уклавши угоду з власником ІСПС.
Підприємець повинен платити посереднику не за кількість переданих документів, а за кількість контейнерів. Ціна послуги постійно змінюється. Крім того, монополіст в односторонньому порядку може змінювати умови договору.
Орієнтовний заробіток «ППЛ 33-35» за минулий рік склав біля 40 млн грн.
Олег Платонов також є співвласником експедиторської компанії «Пласке». Таким чином, його конкуренти передають приватній компанії детальну інформацію про вантажі, зокрема, копії товаросупровідних документів, які містять детальні дані і про сам вантаж і напрямок його переміщення. Крім того, СБУ, Національна поліція, ДФС та ДПСУ приймають рішення щодо пропуску через державний кордон України на основі інформації, які міститься у адмініструванні приватної компанії.
Відомо, що обладнання робочих місць контролюючих органів, які приймають документи від підприємців – здійснюються за рахунок грошей держпідприємства. Зокрема, у 2016 році АМПУ витратило 2,4 млн грн на обладнання автоматизованих робочих місць для працівників контролюючих органів, яку працюють у пункті пропуску через державний кордон.
У грудні 2016 року Антимонопольним комітетом України розпочато дослідження за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
«Вголос»ІА "Вголос": НОВИНИ