Дитяча письменниця та громадська активістка Лариса Ніцой зробила несподівану заяву про українського Президента Володимира Зеленського.
Про це вона написала у «Фейсбуці».
Пост повністю:
"Що це було? Зеленський стає на стежку націоналізму?
Якщо це так, то запам’ятайте початок. Великдень 2020. Почула привітання Зеленського з Великоднем. Оце так. Текст – протилежність новорічному привітанню. Пам’ятаєте? Какая разніца, хто ми.
Великоднє привітання вийшло з націоналістичними замашками. Слухайте, він учиться на льоту. Наші завиванці й пасочки найсмачніші у світі, бо українська кухня найсмачніша. Традиційний великодній кошик тощо. Правильний текст. З родинними цінностями і українськими традиціями. Респект автору, який його писав. Що б я поправила, то єдине слово. Зеленський сказав: «Нехай ПРИЙДЕ мир». Це що, погода? Хай буде дощ? Я б замінила на здобудемо. ЗДОБУДЕМО мир. Я от думаю, якщо Зеленський прийшов до великоднього кошика з нашими завиванцями і пасочками, а не з «кулічіками», то й може до «здобудемо» теж прийде. Але все одно виступ вийшов з націоналістичним присмаком.
Звісно, йому ще до націоналізму, як до Києва рачки. Ще буде в Зеленського антиукраїнської риторики. Антиукраїнських дій. Рускомірських замашок і помилок не на користь України.
Але, сподіваюся, він таки пройде шлях усіх попередніх президентів і таки стане патріотом України.
Нагадаю, що шлях усіх президентів України, окрім Ющенка, приходити до влади з антиукраїнською риторикою, з бажанням двомовності – і всі на кінець каденції відмовлялися від двомовності і ставали ледь не націоналістами. Всі, окрім Януковича. Всі приходили, хто раніше, хто пізніше, до націоналістичної риторики. Останній приклад - Порошенко. Прийшов до влади з прописаною тезою в кандидатській програмі «лишити російській мові статус-кво в Україні», гальмував мовні процеси протягом усіх років, щоб в кінці каденції вистрілити націоналістичними гаслами і указами. Шкода, що пізно, та все ж.
Рік тому я прогнозувала два шляхи Зеленського: іти шляхом попередніх президентів чи шляхом Януковича. Я чекала, коли ж Зеленський стане на українську стежку, як попередні президенти. Може оце воно? Початок? Щось дуже скоро. Ще ж не кінець каденції. Так уже пороблено нашим президентам – під кінець каденції запозичувати націоналістичну риторику.
Так уже пороблено українцям, обирати не готових націоналістів, яким не треба доростати до націоналізму, а одразу приходити з готовим світоглядом і ставати до роботи. Українці обирають таких, хто лише в процесі, упродовж каденції, мимоволі, а все одно приходить до націоналізму.
Тому й гальмує країна ці всі роки, що багато часу йде на виховання патріотичного лідера, замість одразу обрати патріота, щоб будував політику патріотично.
Ну що ж, спостерагіаємо, що буде далі".
ІА "Вголос": НОВИНИ