Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що 11 липня останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС)
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС)
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС)
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА)
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ)
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА)
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ).
З 1 липня 2016 року податком на доходи оподатковуються пенсії, які перевищують 10 прожиткових мінімумів
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що починаючи з 1 липня 2016 року пенсії (включаючи суму їх індексації) або щомісячне довічне грошове утримання, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, підлягають оподаткуванню в частині такого перевищення за ставкою 18%.
Отже пенсії, нараховані з липня 2016 року, в частині, що перевищують 10740 грн оподатковуються за ставкою 18%.
Таке оподаткування пенсій не поширюється на пенсії, призначені учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
До зазначеної дати оподатковувались пенсії у розмірі, що перевищували 4 134 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 378 грн.х 3) за ставкою 15%.
Зазначена норма визначена Законом України від 02.06.2016 р. № 1411-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій».
Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опублікований у виданні «Голос України» від 14.06.2016 р. № 109).
До уваги розробників та користувачів програмних забезпечень - про заповнення звіту шодо сум нарахованого єдиного внску в електронному вигляді
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що починаючи з 01.07.2016 звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається платниками єдиного внеску до контролюючих органів за формами згідно з Порядком формування та подання страхувальниками Звіту, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 №441, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 682/28812) та відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Державна фіскальна служба України на головній сторінці веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/anonsi/13581.html повідомила про заповнення елемента C_DOC_STAN при формуванні XML-документів Звітів з метою упередження виникнення питань під час їх заповнення та надання в електронному вигляді.
У разі подання платниками єдиного внеску Звітів з позначками «початкова», «ліквідаційна», «призначення пенсії» позиція 23 в назві XML-документа, яка містить ознаку стану документа (значення елемента C_DOC_STAN) заповнюється фіксованим значенням 1 – звітний документ.
У разі повторного подання таких Звітів до граничного терміну подання позиція 23 в назві XML-документа заповнюється фіксованим значенням 2 – новий звітний документ.
У разі подання Звітів з позначками «скасовуюча», «додаткова» після граничного терміну подання позиція 23 заповнюється фіксованим значенням 3 – уточнюючий документ.
У разі зміни найменування юридичної особи необхідно переукладати договір про визнання електронних документів
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що договір про визнання електронних документів укладається відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та положень Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі – Інструкція).
Додаток 1 до Інструкції визначає текст примірного договору про визнання електронних документів (далі – Договір), в якому зазначається, зокрема найменування платника податків – юридичної особи.
Внесення змін до облікових даних платників податків визначено розд. IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.
Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 розд. ІІІ Інструкції контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряєреквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.
У разі зміни найменування юридичної особи, платнику необхідно переукласти Договір з дотриманням умов, визначених абз. 2-4 п.п. 7.1 п. 7 розділу III Інструкції.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.03).
З 1 липня 2016 року змінно декларацію з ПДВ
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що з 1 липня 2016 року (дня оприлюднення в «Офіційному віснику України») набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016р. №503, яким внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016р. № 21.
Оновлено редакцію Додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» та Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість.
У Додатку 2 сума від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду відтепер розшифровується лише за періодами виникнення (місяць та рік). Відповідно, інформація стосовно постачальників та оплати за товари чи послуги або до Державного бюджету не відображається. Така інформація відтепер декларуватиметься в таблиці 2, яка з’явилася в оновленому Додатку 3. У разі формування від'ємного значення за рахунок ввезення товарів на митну територію України у графі 2 таблиці 2 зазначається власний індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Якщо від’ємне значення виникло внаслідок отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України там має бути зазначено умовний ІПН "500000000000".
Наступні нововведення теж стосуються додатків до декларації, а саме:
- змінено додаток 5, в якому вказуються розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів – виключено рядки «300000000000» та «500000000000» таблиці 1 та рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7 %» таблиці 2.
- суттєвими є зміни до додатку 9 до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому сільськогосподарські товаровиробники обраховують питому вагу вартості сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів. Отож, до податкового періоду, за який проводиться обрахунок відтепер включаються дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно, без урахування поточного звітного періоду.
- також набув редакційних змін додаток 10 до податкової декларації з податку на додану вартість.
Скасовано обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 25 червня 2016 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року
№ 1390-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної_реєстрації_ноземних_нвестицій» (опубліковано в газеті «Голос України» від 24.06.2016 № 116, далі – Закон № 1390).
Законом № 1390 скасовано обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій.
Відповідні зміни щодо скасування державної_реєстрації іноземних інвестицій внесено, зокрема, до Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV та Закону України від 19 березня 1996 року
№ 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» (далі – Закон № 93).
Згідно з прикінцевими положеннями Закону № 1390 документи, подані до набрання чинності Законом № 1390 до органу державної реєстрації для державної реєстрації іноземних інвестицій, та документи, подані до набрання чинності Законом № 1390 до територіального органу Державної_фіскальної_служби України для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, повертаються іноземним інвесторам або уповноваженим ними особам без розгляду по суті з повідомленням про підстави повернення документів.
Також, передбачено, що всі іноземні інвестиції (зареєстровані та не зареєстровані до набрання чинності Законом № 1390) мають рівне право на одержання пільг та гарантій, встановлених Законом № 93.
Новий Порядок оперативного обліку податків і зборів
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 10.06.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до Наказу № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами Державної фіскальної служби України в інформаційній системі органів ДФС.
Для обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Наказ № 422 визначає порядок:
- ведення інтегрованої картки платника (далі – ІКП) та здійснення контролю за коректністю інформації при відкритті/закритті ІКП в інформаційній системі ДФС;
- відображення в ІКП показників щодо податкових зобов’язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства;
- перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів даним ІКП;
- відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску;
- перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників.
Крім цього, Наказом № 422 визнано такими, що втратили чинність, наказ Міндоходів від 05.12.2013 № 765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» та наказ ДПА України від 17.12.2010 № 953 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби».
Довідково: Наказ № 422, опубліковано в Офіційному віснику України № 43 від 10.06.2016.
Пільги при оподаткуванні нерухомості
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що по м.Львову у 2015р. база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що є у власності фізичних осіб, зменшується для квартир на 80 кв.м., для будинків – на 160 кв.м.
Пільги зі сплати податку на нерухоме майно надаються у вигляді зменшення бази оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку. Так у 2015 році база оподаткування зменшується на:
60 кв.м. включно (для квартир/ри);
120 кв.м. включно (для житлового/вих будинку/ків);
180 кв.м. (для різних типів нерухомості, одночасного володіння квартирою/рами та будинком/ками).
Сільські, селищні, міські ради могли збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.
Для прикладу: по м. Львову у 2015р. база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, що є у власності фізичних осіб, зменшується для квартир на 80 кв.м., для будинків – на 160 кв.м., для різнотипних об`єктів – на 200 кв.м.
Пільги надаються у межах затверджених органами місцевого самоврядування квадратних метрів і незалежно від кількості квартир чи будинків, які перебувають у власності людини. Наприклад, якщо у власності людини декілька будинків, один з яких має площу 70 кв.м., інший — 120 кв.м., то платити податок, якщо такі будинки знаходяться у м.Львові, треба з площі, що перевищує 160 кв.м., тобто за 30 кв.метрів.
Пільги із сплати податку для фізичних осіб не надаються на об’єкти оподаткування:
що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності);
якщо площа такого об’єкта (об’єктів) буде більше, ніж п’ятикратний розмір неоподаткованої площі, яку затвердять місцеві ради.
Отже, якщо власник квартири (наприклад, площею 95кв.м.) здає в оренду одну кімнату цієї квартири, він не матиме права на встановлену пільгу щодо звільнення від оподаткування площі в розмірі 80 кв.м. (за умови, що така квартира знаходиться у м.Львові). і буде змушений платити податок на нерухомість із загальної площі квартири (95кв.м.), оскільки пільга надається на об’єкт нерухомості, а не на площу. За тим самим принципом оподатковуватиметься і оренда (як часткова, так і цілого об’єкта) будь-якого іншого нерухомого майна (будинку, іншої квартири, дачі тощо).
Зміни в порядку здійснення контролю за експортними, імпортними операціями
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 17 червня 2016 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 16 червня 2016 року № 347 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» (далі – Постанова № 347), якою внесено зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (далі – Постанова № 136), щодо спрощення взаємовідносин між банками, клієнтами та державними органами.
Зміни внесено в частині:
– спрощення документообігу під час здійснення валютного контролю за експортними та імпортними операціями. Зокрема, банкам надано можливість поряд із паперовою формою використовувати електронну форму повідомлень для обміну інформацією, необхідною для здійснення контролю за експортними, імпортними операціями резидентів;
– врегулювання питання здійснення банками контролю за експортно-імпортними операціями клієнтів на підставі документів, складених відповідно до законодавства України в сфері електронної комерції. Зокрема, банкам надано можливість контролювати експортні, імпортні операції, які здійснюються з використанням електронних правочинів;
– надання можливості використовувати інвойс як документ, що засвідчує надання послуг;
– скасування обов’язкового надання клієнтами письмових підтверджень іноземного податкового органу про суму сплачених податків (зазначене підтвердження надаватиметься резидентом лише на вимогу банку).
Довідково: з оновленим текстом Постанови № 136 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).
Транспортний податок час для сплати
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).
А от сплатити транспортний податок фізичним особам необхідно протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Сервіс «Дані про взяття на облік платників», розміщений на офіційному веб-порталі ДФС
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що електронний сервіс «Дані про взяття на облік платників» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www. sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія), а також у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.
Для перевірки даних про взяття на облік платників податків достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням платника податків.
Знайти інформацію про бізнес партнрів можна на веб-порталі ДФС
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) створений банер «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який знаходиться на головній сторінці веб-порталу.
Зокрема, для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або його назву.
Оновлено перелік реєстраторів розрахункових операцій
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що ДФС України наказом від 16.06.2016 N535 затвердила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Державний реєстр містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена.
До нього увійшла 141 модель касових апаратів. Вони відповідають сучасним вимогам та забезпечують передачу контрольно-звітної інформації до органів фіскальної служби в електронній формі.
З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: sts.gov.ua/реєстри/Державний реєстраторів розрахункових операцій/.
При цьому, наказ ДФС від 01.04.2016 N271 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» втратив чинність.
Операції з купівлі – продажу іноземної валюти здійснюються з використанням РРО
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що Наказом ДФС від 16.06.2016 №535 затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, які дозволені до використання суб’єктами господарювання усіх форм власності.
З оновленим переліком реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: sts.gov.ua/реєстри/Державний реєстраторів розрахункових операцій.
При здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти повинні застосовуватись зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.
Зокрема, до Державного реєстру РРО включено модель реєстратора розрахункових операцій КСТ-В1 з версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1 (позиція 71 Державного реєстру РРО).
Зазначений РРО є спеціалізованим електронним контрольно-касовим реєстратором операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти можуть використовувати моделі РРО КСТ-В1 з версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1.
Порядок застосування РРО при здійснені операцій з купівлі-продажу іноземної валюти визначений ст. 4 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі зміни законодавчих вимог до РРО виробник (постачальник) зобов’язаний доопрацювати касову техніку
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що у разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО, - наголошують в ГУ ДФС у Волинській області.
Норма щодо доопрацювання виробником (постачальником) РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до його використання передбачена абзацом другим п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601.
Разом з тим, користувачі касової техніки повинні врахувати, що згідно з абзацом третім ст. 12 Закону Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру РРО не повинен бути меншим семи років.
Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Оподаткування об’єктів нерухомості, які перебувають у спільній власності, має свої особливості
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що цього року громадяни сплачуватимуть податок за нерухоме майно, яким вони володіли у 2015 році. Платять податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (відповідно до статті 266 Податкового кодексу України), - інформує веб-портал ДФС України.
Якщо об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості перебувають у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, Кодексом визначено платників податку таким чином:
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Законодавством встановлено, що кожний громадянин, який має у власності квартиру, або житловий будинок, або змішані типи (квартиру і житловий будинок), в тому числі їх частки, має право на зменшення бази оподаткування податком. Якщо це окрема квартира або декілька квартир – на 60 метрів квадратних. Для житлового будинку (будинків) така пільга надається в розмірі 120 кв. метрів».
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Таким чином, фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Про нарахування та сплату земельного податку юридичними особами
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних паїв та землекористувачі. Порядок обчислення плати за землю встановлено статтею 286 Податкового кодексу України.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до органів фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платники плати за землю мають право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платники плати за землю подають податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нагадуємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у 2016 році становить 1,433, сільськогосподарських угідь – 1,2.
Нагадаємо, що сплачується земельний податок юридичними особами щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Оподаткування пасивних доходів у 2016 році
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що пасивні доходи, отримані з 01.01.2016 року, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставками у таких розмірах:
- 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України ) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 ПКУ);
- 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу).
Для цілей оподаткування ПДФО пасивні доходи визначені підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України. Зокрема, до них належать:
- проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
- проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
- інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
- процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
- плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
- дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
- дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
- відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
- дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
- інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
- роялті;
- дивіденди.
Нагадаємо, що зазначені зміни викладено Законом України від 24.12.2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».
За стаціонарні джерела забруднення атмосфери сплачується екологічний податок
Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до пп.14.1.230 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
Згідно з п.1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 (далі - Інструкція), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації, відповідні підрозділи підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і знаходяться на обліку в Мінекобезпеки України (п.1.10 Інструкції).
В умовах ПКУ об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ). Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п.250.12 ст.250 ПКУ).
Отже, до стаціонарних джерел забруднення можна також віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
Для з’ясування питання віднесення іншого виробничого обладнання підприємства до стаціонарних джерел забруднення, платнику слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охоро
ІА "Вголос": НОВИНИ