Галицька податкова повідомила про останні зміни в оподаткуванні

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн. грн.

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн. гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн. грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п. 3 ст. 55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн. грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

Податкову декларацію з ПДВ зі змінами слід подти за серпень 2016 року

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 р. N 503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі - наказ N 503) внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за N 159/28289 (далі - наказ N 21). Наказ N 503 набрав чинності з дня його офіційного опублікування 01.07.2016 р. у «Офіційному віснику України» N 49.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу N 503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом N 21 (далі - Зміни до наказу N 21).

Відповідно до пункту 2 розділу VIII наказу N 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом N 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).

Більш детально про внесені зміни до податкової декларації можна дізнатися у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 р. N 24830/7/99-99-15-03-02-17.

З 02 серпня 2016 року – нова форма Звіту про використаня доходів (прибутків) неприбуткової організації

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що 02 серпня 2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Наказ № 553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Наказ №553 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» №58 від 02.08.2016.

Звіт за новою формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п.133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто за новою формою такі неприбуткові підприємства, установи та організації вперше подадуть його за 2016 рік не пізніше 01 березня 2017 року.

Ті ж неприбуткові підприємства, установи та організації, які отримуватимуть доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т. ч. здійснюють продаж основних засобів), та не використовують їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, повинні при заповненні нового звіту зазначати номер календарного місяця, в якому порушено вимоги пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ Податкового кодексу України, подати його у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, протягом 20 календарних днів, що настають за його останнім календарним днем.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду за новою формою.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 № 85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

Знижено ставки акцизного податку для вживаних легкових автомобілів

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01 серпня 2016 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2016 року N1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон N1389-VIII), який передбачає пільгові умови ввезення автомобілів.

Такі пільгові умови поширюються на осіб, які ввозять для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, іншими господарськими та цивільно-правовими договорами або за рішенням суду, не більше одного автомобіля на рік.

У разі відчуження (зокрема перепродажу) протягом 365 днів з дня реєстрації транспортних засобів, при ввезенні яких були застосовані знижені ставки акцизного податку, платник податку буде зобов’язаний сплатити акцизний податок за стандартними (підвищеними) ставками, передбаченими Податковим кодексом України.

Відповідно до Закону N1389-VIII до 31 грудня 2018 року знижено ставки акцизного податку на такі транспортні засоби, що були у вжитку:

1) легкові автомобілі;

2) інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (крім моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 і більше осіб).

Ставки акцизного податку залежать від виду транспортного засобу і потужності його двигуна:

Знижені ставки акцизного податку не застосовуватимуться для легкових автомобілів, якщо вони:

- мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;

- вироблені до 1 січня 2010 року;

- ввозяться на митну територію України у кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

З 1 серпня на митниці запрацювало «Єдине вікно»

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01 серпня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 р. № 364 «Деякі питання реалізації принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю», якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» із використанням електронних засобів передавання інформації.

Відповідно до цієї постанови ДФС, державні органи, уповноважені на здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю та суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності взаємодіятимуть за принципом «єдиного вікна» із застосуванням інформаційно-телекомунікаційної системи ДФС.

Система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про товари та транспортні засоби, які перетинають кордон України та про результати державного контролю.

Це значно спростить та скоротить час на проведення митних процедур, оскільки єдина електронна база даних дозволяє контролюючим органам здійснювати інформаційну взаємодію в автоматичному режимі.

Згідно з постановою час на прийняття рішення контролюючим органом щодо здійснення відповідного виду контролю становить 4 години. В іншому випадку застосовується принцип «мовчазної згоди», тобто ІТ-система автоматично формує позитивне рішення про проведення відповідного виду державного контролю, яке є підставою для завершення митного контролю та митного оформлення товарів.

Крім того, огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами не пізніше, ніж через 24 робочі години від запропонованого підприємством часу.

Про порядок отримання довідки про доходи в тому числі про заробітну плату в органах фіскальної служби

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі, а саме про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків, у тому числі заробітну плату, за зазначений нею у заяві період.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 N 779, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2013 р. за N 2211/24743 (далі - Положення)). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів / доходи (після пред'явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Контролюючий орган протягом п'яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру за встановленими Положенням формами.

Для отримання довідки про доходи слід звертатися в Центри обслуговування платників податків за місцем проживання, чи місцем отримання доходів, які працюють за наступним графіком:

Понеділок – четвер – з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.

П’ятниця – з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв.

Субота – з 9.год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Неділя – вихідний.

Обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.

Чи може перебувати на спрощеній системі оподаткування ФОП, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076), ст.1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна

Діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп.6 п.1 ст.1 Закону №5076).

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 291.3 ст.291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа - підприємець.

Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності та обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення зобов’язання, задекларованого за I квартал 2016

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст.137 Податковго кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Державної фіскальної служби України від 24.06.2016 р. N 13895/6/99-99-15-02-02-15.

Вартість придбаного рухомого та нерухомого майна не включється до складу витрат фізичної особи – підприємця?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.1 ст.325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Цивільний кодекс України не встановлює такого суб’єкта права приватної власності, як фізична особа - підприємець.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат вартість придбаного рухомого та нерухомого майна. Таким чином, вартість придбаного рухомого та нерухомого майна не включається до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування.

Про затвердження порядку щодо реєстрації РРО та КОРО?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).

Наказом 547 затверджено:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

Змінили найменування юридичної особи, переукладіть договір про визнання електронних документів?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.п. 6.4 п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 (далі – Інструккція № 233) контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряє реквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.

Додатком 1 до Інструккції № 233, визначено текст примірного договору про визнання електронних документів, в якому зазначається, зокрема найменування платника податків – юридичної особи.

Внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом IX «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства інансів України від 09.12.11 № 1588.

Тобто, у разі зміни найменування юридичної особи, платнику необхідно переукласти договір.про визнання електронних документів.

Щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшеня податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств у 2016 році.

Відповідно до п.п. 57.1 1.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1 1.2 п. 57.1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

Не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Зважаючи на викладене, у податкових деклараціях з податку на прибуток за I квартал, півріччя, 9 місяців 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток враховуються суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не були враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередні звітні періоди.

Крім того, авансовий внесок при виплаті дивідендів за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, якщо на момент виплати таких дивідендів декларація з податку на прибуток за звітний рік, на який припадають такі періоди, не подана. Якщо на момент виплати дивідендів за IV квартал звітного року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий рік подана та зобов’язання, нараховані у такій Декларації, погашені, то авансові внески нараховуються на суму перевищення дивідендів, що підлягають виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди).

Лист ДФС України від 24.06.2016 №14030/6/99-99-15-02-02-15.

Подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажу такого майна посеред року?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що Державною фіскальною службою України листом від 10.05.2016 р. N 10299/6/99-95-42-02-16 надано роз’яснення щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажу посеред року нерухомого майна.

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ‪‎Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об'єкт ‪‎оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Форма податкової декларації з ‪податку на нерухоме майно, відмінне від ‪земельної_ділянки (далі - декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 N 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип ‪‎декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об'єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

У разі уточнення податкових зобов'язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».

Графа «з урахуванням уточнень з» декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов'язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).

Додаток до декларації «Відомості про наявні об'єкти житлової нерухомості» є невід'ємною частиною «Звітної», «Звітної нової» та «Уточнюючої» декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).

Як бути з залишком від’ємного значення ПДВ, якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області інформує, що у платників податку на додану вартість виникає питання щодо відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, до повного його погашення, у разі якщо з дати його виникнення минуло 1095 днів.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно з абзацом «а» п. п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Таким чином, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ, до повного його погашення.

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи подається щокварталу?

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Для платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи оподаткуванню підлягає дохід (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи надається щокварт

ІА "Вголос": НОВИНИ

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber