Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».
Жінка каже: «Вчитель – бомж. Діти, котрих я вчу, мають по 100 кв метрів житлової площі, а я не маю взагалі житла».
Пані Стефанія розповіла: приїхала за направленням ще у 1968 році як молодий спеціаліст. У 1977 році поселилася у селі з маленькою дитиною у глиняному аварійному будинку, який належить не їй.
«Я одинока мати, вчителька, 50 років працюю в школі і 50 років стою на черзі на житло», – уточнила вона.
Каже, зверталася в різні інстанції, в тому числі – і до Садового. У міськраді їй сказали почекати. На її ж плакаті – напис: «Ганьба А. Садовому. Голодую. Вчитель Львова без житла – бомж».
ІА "Вголос": НОВИНИ