Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов Генеральної прокуратури України про визнання незаконним видачу ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на видобуток нафти та газу в Полтавській області.
Таке рішення суд прийняв 17 жовтня, пишуть "Наші гроші".
У позові ГПУ стверджувалося, що в травні 2017 року Державна служба геології та надр порушила порядок процедури проведення апробації та затвердження оцінки розвідувальних запасів, без аукціону видавши «Арконі Газ-Енергія» спецдозвіл на 20-річне користування Свистунківсько-Червонолуцьким родовищем у Полтавській області. Фірма купила геологічну інформацію, але вона не була затверджена необхідним протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ).
Третьою стороною в справі виступало ПАТ «Укрнафта», яка раніше розробляла це родовище, але Держгеонадра не продовжили їй термін дії спецдозволу, чим, на думку компанії, завдали їй збитків.
Суд визнав, що протокол ДКЗ про затвердження запасів родовища у «Аркона Газ-Енергія» був відсутній. Але заявив, що цей документ фірмі потрібен уже після отримання спецдозволу, а тому порушення в діях Держгеонадр не сталося.
Не знайшов суд порушення й інтересів «Укрнафти», так, як дії її спецдозволу на полтавське родовище на момент видачі документу «Аркона Газ-Енергія», закінчилася.
Також у своєму висновку суд вказав, що аналіз частини третьої статті 23 Закону «Про прокуратуру» засвідчив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: або якщо їхній захист не здійснює уповноважений державний орган (орган самоврядування), або такий орган узагалі відсутній.
У випадку видачі спецдозволів уповноваженим органом є Держгеонадра, які виступали на боці «Аркона Газ-Енергія». Тобто саме Держгеонадра, а не прокуратура мали захищати інтереси держави. Це передбачено законом «Про прокуратуру», який вніс у парламент президент Янукович, але він був проголосований після зміни влади 2014 року. Цей закон, зокрема, позбавив прокуратуру функцій загального нагляду.
Судове рішення винесла суддя Марина Бояринцева. З аналізу матеріалів судового розгляду відомо, що в серпні «Укрнафта» вимагала відвід Боринцевої через, зокрема, її рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та недопущення участі ЗМІ.
Засновниками «Аркона Газ-Енергія» є Олександр Нещотний, Ігор Мичко, Олексій Гребенченко та белізька компанія «Ешбері юніверсал лтд». Останні два власники з’явилися у фірми за два тижні після видачі їй спецдозволу — белізькій компанії зараз належить 49,5 % «Аркона Газ-Енергія», а Гребенченку — 5 %.
Останній на початку 2000-х років працював у ПАТ «Укропткульттовари», кінцевим бенефіціарним власником якого був і досі залишається Президент Петро Порошенко.
Також Гребенченко раніше працював у компанії «Ековіс Бондар і Бондар юридичне бюро». За даними програми «Схеми», саме адвокат цієї компанії Олексій Бондар представляв белізьку фірму «Ешбері юніверсал лтд» на загальних зборах учасників «Аркона Газ-Енергія».
У цьому ж юридичному бюро у 2007-2009 роках працював Олексій Маловацький, член Вищої ради правосуддя. Його дружина Наталія Маловацька працює нотаріусом Київського нотаріального округу і саме вона у другому кварталі 2017-го переказала співласникам «Аркона Газ-Енергія» Мичку та Нещотному по майже 1,4 млн грн кожному. Ці суми відповідали вартості їхніх часток у статутному капіталі «Аркона Газ-Енергія», які вони продали «Ешбері юніверсал лтд».
Маловацький під час виборів Президента 2014 року був заступником керівника юридичної служби Порошенка та керував юрслужбою «Блоку Петра Порошенка» під час парламентських виборів.
ІА "Вголос": НОВИНИ