Як пише «Апостроф», про це Мироненко повідомив в інтерв'ю «Коммерсанту».
За його словами, міністерство оборони РФ розсекретило багато документів передвоєнного періоду, які, зокрема, спростовують версію, за якою до нападу нібито готувався Радянський Союз, а Гітлер 22 червня 1941 року лише завдав превентивного удару.
«Не було таких планів у радянського керівництва. Та й 200 німецьких дивізій розташувалися тоді біля радянського кордону, очевидно, не для попереджувальних цілей», – зазначає він.
За словами Мироненка, радянській розвідці про скупчення німецьких військ було відомо, також вона знала точну дату нападу Німеччини на СРСР, про що доповідала Сталіну, але останній до кінця їм не вірив.
«І про точну дату нападу – 22 червня – повідомляло багато агентів: документи про це розсекречено. Збереглося в архівах донесення Йосипу Сталіну, яке направив йому нарком держбезпеки Всеволод Меркулов. Нарком назвав дату, пославшись на повідомлення інформатора – нашого агента в штабі люфтваффе. І Сталін власноруч наклав резолюцію: «Можете послати ваше джерело до *** матері. Це не джерело, а дезінформатор», – зазначив голова Держархіву РФ.
За словами Мироненка, Сталін просто не міг уявити, що Німеччина після поразки в Першій світовій знову зважиться воювати на два фронти.
«Тож війна, думаю, була раптовою, насамперед для товариша Сталіна. Особисто для нього вона стала катастрофою. А коли 28 червня упав Мінськ, у Сталіна настала повна прострація», – розповідає історик.
«Є журнал відвідувачів кремлівського кабінету Сталіна, де зазначено, що немає вождя в Кремлі день, немає другий, тобто 28 червня. Сталін, як це стало відомо зі спогадів Микити Хрущова, Анастаса Мікояна, а також керуючого справами Раднаркому Чадаєва, перебував на «ближній дачі», але зв'язатися з ним було неможливо. Ніхто не міг зрозуміти, що відбувається. І тоді найближчі соратники – Клим Ворошилов, Маленков, Булганін – наважилися на надзвичайний крок: їхати на «ближню дачу», чого категорично не можна було робити без виклику «господаря». Сталіна вони знайшли блідого, пригніченого і почули від нього чудові слова: «Ленін залишив нам велику державу, а ми її просрали». Він думав, вони приїхали його заарештовувати. Коли зрозумів, що його кличуть очолити боротьбу, підбадьорився. І наступного дня було створено Державний комітет оборони», – додав Мироненко.
Пізніше Сталін у знаменитому тості «за російський народ», сказаному в 1945 році на прийомі з нагоди Перемоги, заявив: «Який-небудь інший народ міг сказати: ви не виправдали наших надій, ми поставимо інший уряд, але російський народ на це не пішов».
«Це були відгомони тієї кризи, яку він пережив у червні 1941 року. А дух народу й армії, думаю, найбільше зміцнило те, що відстояли Москву», – зазначив голова Держархіву РФ.
ІА "Вголос": НОВИНИ