Роман Дидимус інформував, що відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, легковий автомобіль буде оподатковуватись транспортним податком, якщо його середньоринкова вартість перевищуватиме 1 мільйон 200 тисяч гривень (мінімальна заробітна плата – 3 200 грн х 375).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ).

Згідно з п.п.267.6.2 1 п.267.6 ст.267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Р.Дидимус звернув увагу, що фізичні особи – платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).

 

Про актуальні питання податкового законодавства під час зустрічі для платників земельного податку 

 

Заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Любов Михайлів на зустрічі із представниками бізнесу інформувала, що Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни, запроваджені з 01.01.2017 Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема, до норм статей 286 та 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими регламентується порядок обчислення та строки сплати плати за землю.

Любов Михайлів інформувала, що пунктом 286.5 статті 286 ПКУ уточнено порядок нарахування контролюючими органами податкового зобов’язання з земельного податку (далі – податок) фізичним особам.

Так, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Крім того, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

● права на користування пільгою із сплати податку;

● розміру ставки податку;

● нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також зазначила, що пунктом 287.2 статті 287 ПКУ визначено, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

 

Визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції розповіли під час «круглого столу» в Галицькій ОДПІ

 

На зустрічі з платниками податків, яка нещодавно відбулась в приміщенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Лілія Зубейко розповіла присутнім, що Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням численних запитів платників податків щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток платниками податку, які здійснюють коригування фінансової звітності на індекс інфляції, повідомила наступне.

Лілія Зубейко інформувала, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку.

Коригування показників фінансової звітності в умовах інфляції здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» (далі – П(С)БО 22), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2002 №147 та Міжнародного стандарту фінансової звітності 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляційної економіки».

Зокрема, згідно з п.4 П(С)БО 22 показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90% і більше підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Норми П(С)БО 22 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність (п.2 П(С)БО 22).

Згідно з п.3.21 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, у Звіті про фінансові результати інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

 

Основних видів доходів, при отриманні яких у фізичних осіб виникає обов’язок з подання податкової декларації про майновий стан і доходи – під час зустрічі Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ

 

Днями у Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбулася зустріч представників бізнес-середовища з працівниками фіскальної служби. Заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Михайлів Любов Броніславівна інформувала, що триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставками 18%, або 5% і військового збору (далі – ВЗ) за ставкою 1,5%;

- мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.

Любов Михайлів інформувала, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати фізичні особи. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать, зокрема:

► доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► іноземні доходи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%).

З 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну Декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів.

Довідково: на 01.01.2016 у розрахунку на місяць законом встановлені прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата у розмірі 1378 грн.

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році

 

З метою роз’яснення норм податкового законодавства в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулась зустріч «за круглим столом» заступника інспекції Романа Дидимуса, начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Лілії Зубейко із суб’єктами господарювання на тему : «Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році. Кампанія декларування 2017. Відповідальність за порушення законодавства про працю».

Начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Лілія Зубейко розповіла, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, які набули чинності 01.01.2017.

Так, зокрема, уточнено та доповнено поняття, визначені статтею 14 ПКУ.

Законом №1797 внесено зміни до підпункту 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції підпункти «г» і «ґ» стосовно визначення заборгованості фізичних осіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

- конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізичних осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки (п.п.«г» п.п.14.1.11 ст.14 Кодексу);

- зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб) (п.п.«ґ» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Законом №1791 підпункт 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

- пов’язаних з таким кредитором;

- які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

- які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Законом №1797 до пункту 14.1 ст.14 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

- поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п.14.1.45 п.14.1 ст.14 ПКУ);

- що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Л.Зубейко звернула увагу, що пункт 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими поняттями:

- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику (п.п.14.1.441 п.14.1 ст.14 ПКУ).

- термін «нерезиденти, що мають офшорний статус» (нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, крім нерезидентів, які надали платнику податку виписку з правоустановчих документів, легалізовану у встановленому законодавством порядку, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента) визначено у п.п.14.1.1221, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ, та відповідно виключено з п.п.141.4.9 п.141.4 ст.141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ. Отже, цей термін з 01.01.2017 використовується для цілей усього ПКУ, а не тільки для цілей розділу III ПКУ;

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та складові доходу від операцій з випуску та проведення лотерей визначено у новому п.п.14.1.271, яким доповнено п.14.1 ст.14 ПКУ.

Також, з пункту 14.1 ст.14 ПКУ виключено поняття «нематеріальні активи», яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 визначалось у п.п.14.1.120.

Більше роз’яснень про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році надано Державною фіскальною службою України у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням :http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

Також присутніх поінформували про проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2016 році, зазначивши, що подати декларацію про майновий стан і доходи можна скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника», який розміщений на веб - порталі ДФС України.

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ 

Нещодавно в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбулася зустріч із суб’єктами господарювання на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Відкриваючи захід, заступник начальника – начальник Сихівського відділення Ігор Лазорко зазначив, що Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, внесено зміни, зокрема, у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, змінами, внесеними до статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ).

Крім того, Законом №1791 встановлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік згідно із Законом №1791 встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

Разом з тим у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону №1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пунктів 4.1 та 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПКУ та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до змін, внесених Законом №1797, доданим до пункту 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпунктом 38.6 визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

 

ІА "Вголос": НОВИНИ