Найкращий результат наших важкоатлетів – четверті місця Олександра Пєлєшенка та Юлії Калини.
В останній день змагань у вазі понад 105 кілограмів львів’янин Ігор Шимечко з результатом 410 кг (191+219) посів лише 15 місце.
Відразу після повернення в Україну Ігор Шимечко поспілкувався із журналістом «Вголосу».
Я тільки-но відновився після серйозної травми, пройшов відбір у збірну і поїхав на чемпіонат світу, – каже важкоатлет. – Зараз тільки набираю форму, тому мені складно було розраховувати на високі результати. Усе йде за планом, у мене є ще вісім місяців, щоби вийти на свій колишній рівень.
Яка травма у вас була?
Наприкінці 2013 року за 4 дні до вильоту на турнір у мене розірвалася зв’язка на коліні. Довелося проводити операцію – зшивати зв’язку. Потім був тривалий період реабілітації, протягом якого трапився рецидив. Лише на початку 2015 року я зміг повернутися в зал і почати набирати форму.
Ви сказали, що у вас є вісім місяців для того, щоби відновитися. Це означає, що у вас уже є ліцензія на Олімпіаду?
У нашому виді спорту командні ліцензії. Перед Олімпіадою спортсмени з найкращим рейтингом потраплять у збірну й поїдуть у Бразилію. У нас є чотири із шести можливих ліцензій. Це непоганий результат.
Цього року в атлетиці були дуже гучні допінгові скандали. Через масове вживання заборонених препаратів дискваліфікували російських легкоатлетів, аналогічне покарання у болгарських важкоатлетів. Допінг – реально велика проблема вашого виду спорту?
Справді, вперше всю збірну дискваліфікували, болгари не виступлять і на Олімпіаді також. Із допінгом у важкій атлетиці борються все завзятіше. Якщо раніше брали тільки аналіз сечі на допінг, то тепер і кров. Проблема в тому, що, коли болить голова, я не можу випити звичайну таблетку, оскільки в ній можуть бути якісь заборонені компоненти. А якогось консультаційного центру, в який я міг би звернутися, не існує. І ця проблема в багатьох спортсменів: ми просто не знаємо, що можна вживати, а що ні. Одна річ, коли хтось цілеспрямовано вживає заборонені препарати, а зовсім інша, коли це трапляється з дурості. Для українських спортсменів це серйозна проблема.
У збірній України з важкої атлетики немає лікарів?
Лікарі в нас є. Але їх ніхто не навчає, не зобов’язує вивчати кодекс Антидопінгового агентства і стежити за змінами в ньому.
Це правда, що досягнути успіху у спорті без фармакології нереально?
Хотів би відразу розмежувати дві речі – фармакологію і анаболіки чи стероїдні. Є чимало препаратів, які допомагають організму відновитися, вони можуть бути на природній основі. Вони недешеві й не кожен український спортсмен може їх собі дозволити.
Скільки вам потрібно витратити грошей на фармакологічні препарати, щоби претендувати на медалі Ігор?
Близько тисячі доларів на місяць. І це лише на фармакологічні засоби.
Останнє запитання: коли саме буде сформовано олімпійську збірну України?
Думаю, за підсумками травневого чемпіонату України.
Олег Петренко, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ