Про це під час прес-конференції повідомив доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Львівського національного університету ім.І.Франка, дослідник історії геноцидів Андрій Козицький, передає кореспондент «Вголосу»
«Це не геноцид. Геноциди у ХХ столітті вчиняли тільки держави, бо державний апарат має ресурси і території, щоб застосовувати насилля стосовно тої чи іншої меншини, яка призначена на винищення. Українці такої можливості не мали. Геноцид – це довгий процес, який починається задовго до перших жертв, бо до Геноциду готують і власний народ, створюючи негативний імідж тій групі, яка призначена на винищення», – сказав історик.
З історичної точки зору звинувачення українців у геноциді не має жодних підстав, зазначив він.
«На Волині у 1943 році не було монополії на насилля в руках українців, на цій території була німецька окупаційна влада, яка була найбільшою силою і на боці німців було багато поляків , які служили у поліційних формуваннях. Зараз Польща від них відмовилась», – каже дослідник.
Історик акцентує увагу й на тому, що у 1943 році тривала Друга світова війна й були інші сторони, які вчиняли військові злочини.
«Інша політична сила, яка мала зброю – радянські партизани і поляки їм сприяли, є спогади, що польські села були базами радянського партизанського руху. Була польська Армія крайова, яка теж мала зброю і були УПА. Поляки намагаються це представити так: українці вчиняли вбивства поляків без жодних підстав, а поляки вчиняли акції відплати», – додав Андрій Козицький.
ІА "Вголос": НОВИНИ