Минулої суботи, напередодні переголосування, «Поступ» пропонував увазі читачів розмову з прокурором Львівської області Євгеном Блажівським стосовно розслідування злочинів щодо порушення виборчих прав громадян. Сьогодні - друга частина розмови. Закінчились вибори, і щораз актуальнішою стає тема післявиборних кадрових перестановок. Політики в Києві поки що обережно коментують тему можливих змін. Але ситуація на Львівщині особлива. Тут настільки були впевнені в перемозі Ющенка, що дехто ще до виборів почав ділити посади. Деякі наміри цих людей уже зрозумілі. Деякі, наразі, ні. Але, очевидно, що жоден важливий орган влади не залишиться поза увагою. Зокрема й обласна прокуратура. Які зміни можуть статися у Львівській обласній прокуратурі, журналіст «Поступу» намагався з'ясувати у розмові з Євгеном Блажівським.
Пане Євгене, нещодавно Україна отримала нового прокурора. Як Ви оцінюєте повернення Святослава Піскуна?
Святослав Михайлович використав своє конституційне право на судовий захист порушених прав, і думаю, що він буде прагнути й надалі впроваджувати свої принципи в керівництві прокуратурою, зокрема доведе до логічного завершення розпочаті раніше справи.
Тоді оцініть, будь ласка, рішення сесії Львівської обласної ради стосовно висловлення недовіри багатьом високопосадовим особам у нашому реґіоні.
Сесії відповідних рад (обласна чи районна) дійсно мають право висловлювати недовіру відповідному (обласному чи районному) керівнику державної адміністрації. Ця процедура прописана в законах. Стосовно інших посадових осіб такої процедури немає. Інший аспект цієї справи. Якщо все-таки лунає якась оцінка дій того чи іншого керівника, вона повинна ґрунтуватися на конкретних фактах. Аби людина чітко розуміла, що їй ставлять у провину. Щоб для її безпосереднього керівника було зрозуміло, за що можна звільнити підлеглого.
У Вас теж нещодавно змінився один із важливих підлеглих - прокурор Львова...
Так, недавно призначено нового прокурора міста Львова - Андрія Палюха. Я поставив перед ним низку важливих завдань. Зокрема, я сподіваюся, що йому вдасться примусити належно запрацювати працівників органів внутрішніх справ нашого міста. Тому що є порушення. Одна з головних функцій міліції - оперативно надавати слідчим, зокрема і прокуратури, інформацію про обставини злочину, отримані докази. Але тут з боку міліції є величезна пасивність або бездарність, не знаю, як краще назвати. Тому, скажімо, у розслідуванні злочинів проти виборчих прав громадян ми зверталися в основному до СБУ, а не міліції, сподіваючись, що вона спроможна швидше допомогти нашим слідчим.
Інша ситуація - міліція продовжує далі, незважаючи на те, що вона говорить про свою демократичність, приховувати злочини.
Це єдина кадрова зміна, що відбулася в прокуратурі?
В прокуратурі Львівщини постійно відбуваються великі кадрові зміни. Я можу навести таку цифру - 9 відсотків працівників, що працюють в органах прокуратури Львівщини, зараховані на роботу після 1 вересня 2004 року. Тобто це випускники Львівського національного університету і Харківської юракадемії. Тобто видно, наскільки омолоджується наш колектив, і в цьому я бачу одну з можливостей позбутися байдужості, непрофесіоналізму та інших вад, які притаманні багатьом держустановам, зокрема й прокуратурі.
Говорять, що у вашому молодому, як Ви кажете, колективі працює багато дітей відомих людей?
Так, я радий, що до нас іде й така молодь. Скажімо, у нас працює син Ярослава Пітка, син Василя Романіва з облради, брат лідера місцевої «Батьківщини» та депутата міськради Деньковича, у нас працюють діти інших достойних батьків - депутатів міської, обласної рад, керівників банків. До речі, ми різниці між працівниками на цьому ґрунті не робимо. Бо якщо хтось починає посилатися на свого батька, його колектив не сприйме. А колективи у нас нечисленні. Скажімо, в районах працює 4-5 осіб. І якщо серед них буде людина, яка себе повністю не віддає роботі, їй буде важко. Ось у нас працює донька одного із заступників голови СБУ - добросовісний працівник, і якщо у неї чергування, вона на рівні з іншими працює, у вечірній та нічний час, виїздить на місце подій.
А чим закінчилась історія з тиском на сина Михайла Сендака?
Якщо тиск закінчився тим, що йому нещодавно присвоїли ще один класний чин, то дай Бог, аби на всіх так тиснули. А загалом, тиск міг бути лише на мене, а тиснути на моїх підлеглих я нікому не дозволяв і не дозволю.
Я хочу ще раз повернутися до обласної ради. Розголосу набула заява заступників голови облдержадміністрації, які натякають, що певний впливовий у реґіоні політик-бізнесмен намагається вплинути на кадрову політику на Львівщині. Газети розшифрували цю ситуацію так, що нібито йдеться про Петра Димінського, який має свої плани на післявиборний розподіл посад в області. Зокрема, говорять про те, що він хотів би повернення у крісло прокурора області Богдана Ринажевського?
Зрозуміло, що зміна першої особи в державі тягне за собою кадрові зміни. Хоча єдине, що сказане в законі - відставка уряду, голів облдержадміністрацій. Про це можна говорити, а всі інші перестановки регламентують зовсім інші процедури. І я думаю, новий Президент буде дотримуватися цих процедур. Тим паче, що йдеться про демократизацію суспільства. Тому я не хочу говорити, хто за ким стоїть, хто що ініціює, - це не моя компетенція, і я говорити про це не буду.
Можливо, Вам тоді буде цікаво знати, що є ще один кандидат на Вашу посаду. Джерела нашої газети повідомляють, що Михайло Гладій через керівника своєї партії Володимира Литвина намагається пролобіювати на посаду керівника Львівської прокуратури екс-заступника генпрокурора та колишнього львів'янина Миколу Голомшу...
Я думаю, що незважаючи на всю складність роботи в прокуратурі, є багато охочих зайняти те чи інше місце. І я думаю, що перелік тих осіб, яких ви назвали у сьогоднішній розмові, є неповний. Хоча мені особисто жоден із цих людей, яких ви називали, не говорив про таке своє бажання. А чи є в них таке бажання, напевно, більше відомо журналістам.
Принаймні Ви можете оцінити вчинок пана Голомші, який залишив посаду заступника генпрокурора з політичних, як він каже, мотивів.
Наскільки я розумію, він часто буває на Львівщині і ви зможете його запитати про це особисто. Але він має можливість захистити свої права в суді.
З Ваших відповідей я зрозумів, що Ви не відкидаєте, що підкилимна боротьба за Ваше крісло триває. А Ви особисто намагаєтесь захистити власні інтереси?
Найкращий спосіб для цього - професійна робота. І прокуратура, яку я очолюю, працює. Про розслідування виборчих злочинів я вже розповідав вашій газеті. А поза тим, ми щодня виконуємо ті завдання, що стоять перед прокуратурою. Їх можна поділити на дві частини. Перша - це розслідування кримінальних справ - вбивств, зґвалтувань, господарських злочинів. Друга категорія - про яку зараз трохи забули - як йде погашення заборгованості заробітної сплати. У час виборчої кампанії було по-різному, деякі підприємства не працювали. Але не було жодного тижня, коли ми б не зменшили на півмільйона заборгованість із зарплати. Крім цього, є щоденні питання. Той же прийом громадян. Ще одна функція - підтримання обвинувачення в судах. Фактично сорок відсотків працівників прокуратури із тих 370, що загалом працюють в межах області, щоденно зайняті саме цим. І я переконаний, що краще за нас промовляють наші справи.
ІА "Вголос": НОВИНИ