Ветеран російсько-української війни зі Львівщини, доброволець Віталій Смілка поділився вражаючою особистою історією з війни.
Про це він розповів в інтерв’ю «Вголосу».
Він зізнався: зважаючи на те, що взимку воювати було ще важче, зважився на «авантюру». Пам’ятав: у Донецькому аеропорту на даху «хлопці» вивісили національний стяг, хоча всюди були міни. А вороги бісилися, гатили по прапору щосили. Ще й слухали гімн України.
«Тому, аби підняти бойовий дух хлопців, попросив з дому синьо-жовтий і червоно-чорний прапори. Це було якраз 6 грудня – день ЗСУ. Добрався сам, оминаючи міни, до посадки, з якої вороги нас обстрілювали. І під носом в окупантів вивісив наші стяги – хоч і не без пригод», - розповів Смілка.
І додав: «Повз почали летіли кулі – по мені працював снайпер і влучив у ногу. Кілометр повз без бронежилета, кривавив, загубив рацію. Почав кричати, добре, що хлопці побачили. Забрали і відправили на лікування та додому на реабілітацію. Але я вернувся назад – на мене чекали».
Потім, каже воїн, дізналися, що у тих сєпарів, коли мене поранили, була істерика. «Наші ж воїни ридали зі сміху, слухаючи: «Правосєки здесь, вон флагі, я бєгу». Вони хотіли кидати позиції і тікати – боялися дуже». І ми в лютому їх таки витіснили – і я забрав ті прапори як трофей додому», - резюмував Смілка.
Більше читайте тут: «Нам ця війна була потрібна»: сповідь «кіборга».
ІА "Вголос": НОВИНИ