Від спокуси проголосувати не своєю карткою народних обранців не спиняє ні те, що кнопкодавство було однією з ознак злочинного режиму Януковича, що персональне голосування у новій  Верховній Раді було однією з ключових вимог Майдану, ні те, що українці тепер особливо пильно спостерігають за будь-якими порушеннями законів з боку новообраних парламентарів.

Вже на другому засіданні парламенту  на кнопкодавстві зловили трьох депутатів: Володимира Кацубу – члена групи «Воля народу», Олену Калганову – нардепа від «Народного фронту» та депутата від «Блоку Петра Порошенка» Олексія Гончаренка.

Крім того, до Верховної ради нового скликання пройшли щонайменше шість десятків депутатів, які підтримали закони 16 січня, для яких кнопкодавство не є новинкою. Тож керівництво парламенту і очільники фракцій не на словах, а на ділі повинні будуть докласти чимало зусиль, щоб викоренити це явище з Ради.

Досі в Україні покарання за неперсональне голосування не передбачено жодним законом. Лише у Конституції вказано, що депутат має особисто голосувати за проекти законів. Тому й досі кожен депутат самотужки вирішував, чи порушувати йому Конституцію й голосувати чужою карткою, чи ні.

Однак, маючи гіркий досвід численних зловживань та маніпуляцій попередньої влади, в Україні просто назріла необхідність створення умов, за яких нечисті на руку обранці просто не зможуть проголосувати «за себе і свого друга». Йдеться і про технічні засоби, як-от, сенсорна кнопка, а також й посилення відповідальності за кнопкодавство.

Політолог і блогер Сергій Таран вважає, що без введення сенсорної кнопки та прийняття відповідних законів, кнопкодавство у парламенті продовжуватиметься й надалі. За його словами, склад Верховної ради оновлений лише частково, багато людей вийшли із старої системи. Тому не варто вірити, що вони не займатимуться тим самим, чим займалися й у попередній Раді.

Підтримує свого колегу і політолог Володимир Цибулько. Він пояснив, що теперішня Рада складається із двох видів депутатів: «схемщиків» та «романтиків». Тож українці можуть самі спостерігати: чи старі «схемщики» переможуть нових «романтиків», а чи навпаки. Якщо переможуть депутати старої системи, то вберегти від неперсонального голосування зможуть лише технічні засоби і, можливо, внутрішньопартійний тиск на порушників. Хоча сподіватися на партійну дисципліну політолог не рекомендує, адже у демократичних фракціях дуже мало інструментів тиску на депутатів.

«Залишається тільки апелювати до порушників. Але не відомо, чи будуть почуті ці слова. У демократичних фракціях багато людей не мали досвіду реалізації спільних проектів. Це абсолютно різновекторні люди з різним менталітетом. Тому дуже часто інтереси фракцій розходяться з інтересами корпорацій. Депутат, який представляє корпорацію, не буде діяти в інтересах фракції, а в інтересах тих, хто його висував», – переконує Володимир Цибулько.

Ще один метод боротьби із «піаністами» в парламенті пропонує історик-міжнародник, політолог й політконсультант Олексій Гарань. Він вважає, що кнопкодавство потрібно рішуче засудити. Це мають зробити усі: колеги порушників, суспільство, журналісти.

«Я не думаю, що в порівнянні із минулим скликанням це явище буде масовим у новій Раді. Тим не менше, з кнопкодавством у парламенті треба рішуче боротися.  Є, звичайно, правові методи боротьби із неперсональним голосуванням. Однак я переконаний, що найбільш дієвим механізмом подолання цього явища є «виведення на світло»:  колеги порушників мають про це говорити, ЗМІ повинні бути налаштовані радикально. Зараз ситуація зовсім інша, ніж була раніше, тому кнопкодавство в парламенті має бути викорінено», – наголосив політолог.

Водночас генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель переконаний, що депутати, які 2 грудня вдалися до неперсонального голосування на сесії парламенту, вже покарані: на наступних виборах за цю негідну поведінку вони отримають від виборця на порядок менше голосів.  А найбільше покарання для депутатів, на його думку, це розчарування громадян у своїх політиках.

«Але головне питання полягає у тому, що потрібно говорити не лише про персональне голосування, а про реформу внутрішньопарламентського життя. Верховна Рада України має нарешті попрощатися із радянською логістикою і зробити свою роботу максимально прозорою. Починати цей процес потрібно саме з персонального голосування депутатів», – сказав керівник КВУ. 

За його словами, відповідні механізми вже розроблені, за них заплачені кошти із бюджету, тому це лише технічне питання, яке має бути винесене на розгляд парламенту. Після цього вже через кілька місяців Рада мусить перейти на нову систему голосування.

У такому випадку найдієвішим способом є  запровадження кримінальної відповідальності за кнопкодавство.

У цьому переконані народні депутати від ВО «Свобода», які вже внесли на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України. У ньому вони вимагають встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України і місцевих рад, що, зокрема, тягне за собою позбавлення порушників депутатських мандатів.

У ситуації ж з кнопкодавами, які 2 грудня порушили принцип персонального голосування, «свободівці» вимагають, щоб ці народні депутати склали свої мандати, а голови їхніх фракцій публічно попросили вибачення перед українським народом за ці ганебні інциденти.

Вже найближчим часом ми побачимо, чи підтримають інші народні обранці таку ініціативу, яка обрубає щонайменші шанси на маніпуляції під час прийняття законів? Однак безсумнівно, що неперсональне голосування – це не лише удар по іміджу окремих політичних сил, але й негатив для всього українського парламенту. Тому, якщо нардепи не схочуть добровільно відмовлятися від цієї «шкідливої звички» варто допомогти їм у цьому, вимагаючи якнайжорсткішого покарання для порушників.

Леся Бурбан, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ