Пандемія Коронавірусу створила надзвичайно сприятливий ґрунт для посилення диктатури та тоталітаризму у глобальних масштабах, а деякі демократії після закінчення карантину можуть просто не вижити.

Вірус тоталітаризму

Під час глобального карантину порятунку від коронавірусу чимало громадян на власному прикладі відчули як працює тоталітаризм, про який досі бачили лише у новинах про КНДР чи про комуністичне минуле.

Мільйони людей вперше побачили, як за кілька днів зникають їхні свободи, які народи здобували століттями, а невдовзі в більшості країн вже  буде потрібен дозвіл чиновників та силовиків, щоб просто вийти на вулицю. Але й поскаржитися не вийде – якщо не хочете викликати осуд та нищівну критику збоку сусідів, знайомих і всього суспільства. «Ти нас всіх вбити хочеш?! Дотримуйся карантину і засунь своє невдоволення поглибше, бо все це для загального блага та безпеки усього людства! Як ти не розумієш?!» – приблизно такі слова чують ті, хто намагається піддати сумніву надзвичайно жорсткі карантинні заходи. Деякі люди залишаються вдома без грошей та їжі, але не можуть скористатися навіть громадським транспортом, бо миттю стають «ворогами усього людства» і навіть можуть потрапити під арешт. Люди позамикалися по своїх домівках і все, що бачать про події зовнішнього світу - це лиш змонтовані в студіях новин сюжети та панічні дописи у соцмережах, які й формують нашу теперішню реальність.

Системи стеження за громадянами в КНР набули ще масштабніших розмірів
Громадяни, розуміючи, що від них нічого не залежить, лише в розпачі чекають коли чиновники нарешті оголосять про закінчення карантинних та обмежувальних заходів. Налякані, ми віддаємо нашу свободу і вдячні, що досі живі. Така безпорадність та вразливість громадянського суспільства створює величезні спокуси для влади продовжити систему контролю. То ж навіть, якщо сьогодні кількість інфікованих коронавірусом піде на спад, уряди деяких не надто демократичних держав можуть продовжити застосовувати «надзвичайні» заходи через побоювання «другої хвилі коронавірусу» чи ще якихось епідемій. Показово, що Китай, звідки й почалася пандемія, подолавши її наслідки, лише зміцнив контроль над громадянами. Системи стеження за громадянами в КНР набули ще масштабніших розмірів.

Держава переносить заходи, які вона тестувала під час епідемії на реалії життя й після неї. В Піднебесній оновлено роботу алгоритмів відеокамер з розпізнаванням облич навіть у масках, зокрема за манерою ходи, рухів тіла. Авторитарна система слідкує за поведінкою, подорожами, витратами, листуванням чи не кожного свого громадянина. І що найголовніше – ніхто не проти, адже всі розуміють, наскільки важливо вчасно виявити інфікованого коронавірусом, відстежити його маршрути руху та об’єкти комунікації. Адже ж це усе для виживання людства. Чи може ви хочете «зіграти з Італією у смертельному півфіналі?»

Тоталітарне майбутнє

Мешканці всіх країн вже дізналися від влади та експертів, що для зупинення пандемії найефективнішим методом є вчасний контроль і виявлення інфікованих, яке можна визначити лише за допомогою спостереження за всіма громадянами і жорстких обмежень проти прогулянок «легковажних і безвідповідальних дурників». Сучасні технології дозволяють за допомогою всюдисущих сенсорів і потужних алгоритмів стежити за температурою і станом потенційно інфікованих людей, їх переміщенням і контактами. А мобільні додатки можуть інформувати та попереджати про наближення носія вірусу.

За словами популярного письменника Ювала Ной Харарі, пандемія коронавірусу може стати справжнім вододілом в історії стеження влади за своїми громадянами, адже фактично “нормалізує” тотальний контроль навіть в тих країнах, які раніше відмовлялися від нього. «Більше того– знаменує собою перехід на абсолютно новий рівень – відстеження того, що відбувається в організмі, буквально під шкірою. Тепер влада не лише  знає на який ресурс ви переходите, клікаючи посилання в смартфоні. Вони хочуть побачити, які у вас в даний момент температура і тиск. В якості розумового експерименту уявіть державу, в якій обов’язковим є носіння браслета, який моніторить пульс, температуру, тиск і інші показники і аналізує їх за допомогою алгоритмів. Ці алгоритми зможуть зрозуміти, в який момент ви захворіли, і відстежать ваші пересування і контакти. Це допоможе задушити епідемію в зародку. Виглядає чудово, чи не так?

Але якщо у вас є можливість моніторити, що саме відбувається у мене в організмі під час перегляду, ви дізнаєтеся, що змушує мене плакати, сміятися і злитися. Уявіть, що ви, скажімо, в 2030 році носите цей браслет де-небудь в Північній Кореї і при черговій промові вождя вас починає долати злість (сміх, роздратування). З вами покінчено» – застерігає письменник.

Український диктатор?

Сьогодні надзвичайний стан вже діє в Італії, США, Іспанії, Чехії, Казахстані та багатьох інших країнах, і він призвів до тимчасового обмеження прав та свобод громадян строком на місяць з подальшим подовженням у разі необхідності. Ізраїльський прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху дозволив ізраїльським спецслужбам відстежувати громадян з коронавірусом за допомогою технології спостереження, яка застосовується в боротьбі з тероризмом. Коли парламент відмовив у схваленні цього закону, Нетаньяху протягнув її за допомогою надзвичайного указу. Англійська газета Ha’aretz уже назвала такі кроки «коронавірусним переворотом».

30 березня парламент Угорщини, який на дві третини складається з прем'єрської партії «Фідеш», проголосував за розширення влади прем’єра на час надзвичайного стану, у зв’язку з пандемією коронавірусу Covid-19. Віктор Орбан отримав де-факто диктаторські повноваження, на  невизначений період може зупиняти власними указами дію будь-якого закону, а всі вибори й референдуми в країні відкладено. Китай вже став прикладом для диктаторських режимів у всьому світі - як можна за допомогою епідемії зміцнити диктатуру. То ж не факт, що цей зразок «ефективного менеджменту» не захоче повторити в Україні якийсь політик, наприклад Арсен Аваков.

Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко вже анонсував українцям комендантську годину, скасування права на приватність і таємницю пересування та штрафи за вихід на вулиці. А права рука та заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що правоохоронці можуть за прикладом Кореї та Ізраїлю, почати контроль за дотриманням карантину українців через мобільних операторів і моніторинг мобільних мереж.

Поки президент бажає усім «36 і 6», Аваков може суттєво посилити свій вплив
Український журналіст Павло Вуєць застерігає, що оскільки виконання карантину відтепер контролюють поліція та Національна гвардія, фактично відомство Авакова стає Офісом №1 в країні. Поки президент у своїх відеозверненнях усміхається і бажає усім «36 і 6»,Аваков, який  і за минулого президента демонстрував амбіції стати «не першим, але й не другим», може суттєво посилити свій вплив. Зараз, коли в команді Зеленського не приховують, що схиляються перед досвідом та мудрістю голови МВС, збільшити свої повноваження для Арсена Борисовича - це взагалі «клацнути пальцями». А враховуючи, що Аваков пообіцяв посилення карантину для боротьби з коронавірусом у формі закриття роботи всіх підприємств, окрім критично важливих, тоді питання – «хто складатиме список таких підприємств?»– дозволить міністру МВС вирішити й проблему фінансових ресурсів.

В умовах карантину можна не лише відтермінувати на невизначений період вибори і тим самим продовжити владні повноваження, але й під загрозою опиняються ключові інструменти демократії та громадянського суспільства, які завжди були запобіжниками від авторитаризму. Зокрема дисфункціональними стали будь-які суспільні громади та об'єднання, які завжди могли мирними мітингами тиснути на владу. Український Майдан, як підтверджений інструмент народної демократії в нових умовах посткоронавірусного світу легко можна дискредитувати як «розсадник смертельної інфекції», а силовики, які його розганятимуть, тепер вже будуть вважатися не вбивцями, а «санітарами, які рятують націю від епідемії». Зрештою, за належної інформаційної обробки, українці й самі боятимуться йти на майдани – щоб не заразитися. І чи могли раніше диктатори мріяти про ефективніший засіб боротьби з народними заворушеннями, аніж смертельна епідемія та карантин?

Пандемія також завдала нищівного удару й по міжнародній демократичній системі, яка базувалася на взаємній підтримці держав. Коронавірусна паніка перекрила будь-який рух людей і обвалила фізичні процеси глобалізації, що невдовзі може призвести до поділу світу на низку самодостатніх, ізольованих феодальних утворень, які живуть на принципах автаркії.  Якщо раніше країни Заходу демонстрували увагу до порушень прав людини у авторитарних країнах, то вірусна пандемія може примусити Захід замкнутись в своїх власних кордонах. Якщо демократичні активісти в таких країнах як Росія, Іран, автономія Гонконг чи навіть в Україні часів Януковича раніше ще могли надіятися на міжнародну демократичну допомогу, то із застосуванням «важелів епідемії» демократії вижити буде значно важче. І «заграніца» нам не допоможе.

Тоталітаризм заради добра

Показово, що всі відомі диктатури та тоталітарні режими спочатку вводилися як тимчасовий захід убезпечення суспільства від страхітливих загроз і лише для загального блага.

Схема впровадження авторитаризму в світовій історії від Гітлера і Сталіна до Путіна завжди базувалася на потребі захисту громадян від тероризму, контрреволюції, реваншу антинародних сил, воєнного вторгнення агресора. А в Польщі колись навіть ввели диктатуру з лікувальною метою. У 1926 році прихильники диктатора Юзефа Пілсудського заявили, що суспільство смертельно хворе і його терміново треба «вилікувати» і встановили диктатуру, яка ввійшла в історію як «режим санації» - тобто оздоровлення. Закінчилося таке «оздоровлення» для українців створенням одного з найперших в Європі концтаборів, зокрема «Береза-Картузька» та насильницькими каральними акціями «пацифікації» українців та інших непольських народів.

Гітлер для встановлення диктатури використав інцидент підпалу Рейхстагу невідомими, після чого нацистська преса почала нагнітати серед громадян загрозу тероризму, масових вибухів та підпалів і держперевороту з боку комуністів. То ж лише з метою забезпечення суспільної стабільності і лише на тимчасовий період, «поки все не стабілізується», Гітлер з профілактичною метою заборонив всі діючі в країні політичні партії та обмежив свободу слова. Німецький народ, наляканий таємними комуністичними терористами, під впливом нагнітання істерики у пресі навіть підтримав тимчасові надзвичайні повноваження для канцлера Адольфа – адже це ж для загального блага, аби забезпечити мир і законність на вулицях. Всі, хто протестували – зображувалися як вороги миру та законності. А коли всіх політичних опонентів було придушено, нацисти не поспішали зі скасуванням надзвичайних повноважень – адже коли в країні буває повна безпека і відсутність загроз? А там і війна почалася і диктаторські повноваження у канцлера були потрібні вже для мобілізації нації у «критичний момент історії».

Подібним чином пізніше й Ізраїль оголосив надзвичайний стан в ході війни за незалежність в 1948 році,  обґрунтувавши необхідність тимчасових заходів:  цензуру ЗМІ і конфіскації приватних земель, а затягнулося це до ХХІ століття, адже загроза тероризму ніколи не зникає. Таким же чином в РФ прийняли так звані «антитерористичні»закони Ярової, які насправді обмежили права людини, ввели низку заборон на виїзд і в'їзд, підвищили термін зберігання операторами мобільного зв'язку повідомлень та голосової інформації, надали дозвіл слідчим отримувати інформацію з електронного листування, ввели додаткові причини для кримінальної відповідальності за недонесення інформації.

Страх завжди йшов пліч-о-пліч зі встановленням диктатури, яка завжди спочатку виступала в ролі рятівника, а «невдячним» закривали рота самі ж громадяни. Напевно, ніколи ще уряди не були такими всемогутніми, і ніколи ще не було настільки слабким громадянське суспільство, а люди - настільки налякані, як в часи теперішньої епідемії. І не слід плекати ілюзій, що політики та правителі окремих країн не усвідомили цього або забудуть після закінчення епідемії. Після пандемії коронавірусу світ може опинитися перед викликом пандемії тоталітарних режимів.

Валерій Майданюк, політолог

ІА "Вголос": НОВИНИ