Про це передає «Радіо Свобода».
Заявку на визнання козацької пісенної творчості надбанням людства готуватимуть під егідою Дніпропетровської обласної ради, торік їй вдалось вперше в Україні домогтись статусу нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО для петриківського розпису.
У понеділок голова облради Євген Удод анонсував початок процесу підготовки до внесення козацьких пісень до переліку ЮНЕСКО.
За його словами, на відміну від петриківського розпису, включеного до репрезентативного списку культурних надбань планети ЮНЕСКО торік, козацькі пісні претендуватимуть на входження до переліку об’єктів культури, які треба охороняти.
Досьє для заявки до ЮНЕСКО вже почали формувати, воно має бути підкріплене цілою низкою заходів з пропаганди та відродження козацького співу всередині країни. Ініціатори вважають, що це – справа найближчих 4-5 років, зауважує Євген Удод.
«Ми перебуваємо на початку шляху, починаємо оформлювати досьє, збирати документи. У нас попереду велика, цікава робота», – сказав голова облради.
Кошторис проекту з включення козацьких пісень до списку ЮНЕСКО поки не розголошують. Кажуть, що наразі треба розробити конкретний план дій, а гроші знайдуться – передусім спонсорські. Автори ідеї переконані: світове визнання козацької культури позитивно вплине на імідж України в світі.
Традиція козацького співу бере своє коріння саме з території Дніпропетровської області, кажуть дослідники. Козацький спів дуже відрізняється від псевдофольклору, пропонованого масовій публіці під виглядом народної творчості. Справжні козацькі пісні – це багатоголосся, розповідає експерт ЮНЕСКО Ілля Фетисов.
«Коли ми досліджували історію козацької пісні на Дніпропетровщині, ми надибали козацьку слободу в Богуславі. Я хочу сказати, що пісні в тих селах, які були кріпацькими, і в козацьких слободах відрізняються. Це впливає на спів. Наприклад, у жіночому співі села Богуслав повністю зафіксувався чоловічий гуртовий спів: кожен голос звучить окремо. Жінки загалом співають у 2-3 голоси. А це важливий прояв чоловічого характеру. Чоловіки – дуже індивідуалістичні, кожен хоче співати по-своєму. Тим не менше, це є громада, яка об’єднана в гурт якоюсь чоловічою єдністю. На жаль, жінкам, які співають пісні в селі Богуслав, вже за 80. А молодь не хоче продовжувати традицію і співати ці пісні», – зазначає Ілля Фетисов.
ІА "Вголос": НОВИНИ