У квітні-травні 2015 року Вашингтонський науково-дослідний центр «Pew Research Center», який вивчає світову громадську думку, робить демографічні дослідження та аналіз медіа-контенту, провів опитування серед 11 116 осіб віком понад 18 років, які проживають у Росії.
Опублікувавши результати опитування у рамках проекту «Spring 2015: Global Attitudes Survey», фахівці «Pew Research Center» дійшли висновку, що більшість громадян Росії схвалює політичну діяльність Путіна. При цьому рейтинг кремлівського лідера в питаннях зовнішньої політики РФ досяг рекордно нової величини. На підставі отриманих результатів експерти опублікували доповідь «NATO Publics Blame Russia for Ukrainian Crisis, but Reluctant to Provide Military Aid», а також створили шість діаграм, які віддзеркалюють нинішні суспільно-світоглядні настрої в Росії.
Діаграма №1
Майже три чверті населення Росії (73%) вважають, що їхня економіка перебуває на стадії спаду. Тільки приблизно чверть (24%) респондентів переконані, що економіка РФ розвивається. 2014 року падіння ціни на нафту й західні економічні санкції призвели до зниження в суспільстві позитивних економічних настроїв на 20 пунктів. Зміна настроїв відбулася, навіть незважаючи на заяви кремлівського керівництва, що економічний спад виявився не таким дошкульним, як очікували. А на питання про те, яка причина економічного занепаду, одна третина громадян РФ вказала на західні санкції, інша вважає причиною гальмування економіки світове падіння ціни на нафту, а решта громадян вказала на політику Кремля як на причину виникнення складного соціального становища.
Діаграма №2
Незважаючи на негативні суспільні настрої в Росії щодо її економічного становища, Путін усе ще має чималу підтримку з боку громадськості. Вісім осіб із десяти схвалюють його миролюбну зовнішню політику щодо Китаю і жорстку в ставленні до України, США і ЄС.
Майже дев'ять респондентів із десяти (88%) висловили впевненість у здатності Путіна впоратися зі зовнішньополітичними труднощами в міжнародних відносинах, а 66% мають у цьому велику впевненість. Ці показники є найвищими в його рейтингу народного схвалення зовнішньої політики від 2003 року. Проте 2015 року, порівняно з минулим періодом, зросло число громадян РФ, які вважають, що політика Путіна щодо України призвела до зниження міжнародного статусу Росії.
У внутрішній політиці більшість опитаних підтримує енергетичну концепцію Путіна (73%) і його намагання відновити економіку (70%). Найнижчий рейтинг Путін отримав за свою боротьбу з корупцією, проте навіть і в цьому сегменті він має підтримку 62% громадян.
Діаграма №3
Більшість громадян РФ вороже ставиться до своїх територіальних сусідів, до віддалених країн ЄС, до США та інших західних держав. Тільки 15% населення позитивно налаштовані до США, а 81% вважають американців ворогами. Відповідно, у 12% є позитивні погляди на НАТО. Навіть ставлення до ЄС (сприятливе – 31%) та Німеччини (сприятливе – 35%) зазнало останніми роками сильної тенденції до негативізму. Фактично, з 2011 року позитивні погляди на Німеччину знизилися на 43 пункти, а у ставленні до США, ЄС і НАТО – відповідно, на 41, 33 і 25 пунктів.
Діаграма №4
Паралельно зі зростанням ворожості до країн Заходу наростають і негативні тенденції населення РФ у ставленні до західних лідерів: тільки 28% позитивно сприймають канцлера Німеччини Ангелу Меркель у контексті її ролі в міжнародних питаннях, а президента США Барака Обаму – 11%. 2012 року аналогічні показники становили 48% для Меркель і 36% для Обами.
Діаграма №5
Серед населення РФ спостерігають зростання ностальгії за ерою Радянського Союзу. Майже семеро респондентів із десяти (69%) вважають, що його розпад і досі є дуже негативним для Росії, і навпаки – лише 17% стверджують, що падіння СРСР було явищем позитивним. Категорію тих, що негативно ставляться до розпаду СРСР (85%), становлять особи віком від 50 років і вище, а решта – це ті респонденти, які в той період ще не були повнолітніми.
Водночас шестеро опитаних із десяти (61%) вважають, що після розпаду СРСР до сусідніх країн незаконно відійшли території, які належать Росії, а 29% із такою тезою не погоджуються. Тенденція наростання територіальних претензій до сусідніх країн розпочала свою висхідну динаміку 2002 року, тобто після того, як до влади прийшов Путін. 1991-го таких осіб було 22%.
Діаграма №6
Немає однозначного ставлення населення РФ до питання щодо приєднання України до Євразійського економічного союзу, а також до юрисдикції Донбасу. Тільки 45% респондентів уважають, що Україна повинна приєднатися до ЄврАзЕС, до якого вже належать Росія, Вірменія, Білорусь, Казахстан і Киргизстан, а 40% проти такого приєднання.
Ідею приєднання України до ЄС позитивно сприймають 14% респондентів, а до НАТО – 3%.
Відповідно, 24% хочуть, щоб незаконні територіальні утворення («ДНР» і «ЛНР») увійшли до складу РФ, 35% вважають, що вони повинні набути статусу незалежних республік, а 32% висловилися, що вони й надалі повинні належати Україні.
Реакція Заходу на кремлівську агресію
Дослідження експертів із «Pew Research Center» наочно демонструють, що відносини цивілізованого світу і Росії вступили в нову сферу світоглядно-цивілізаційного протистояння. Визначальною та послідовною ознакою цієї фази стали не тільки економічні санкції США і Європи, а й перегляд бюджетів обороноздатності країн західного світу. Такий висновок можна зробити з результатів досліджень Київського інституту світової політики.
2014 року оборонні бюджети зросли (порівняно з ВВП) у східноєвропейських країнах, які мають найбільші занепокоєння наростанням агресивності Кремля. Це – держави Балтійського регіону й Румунія. Натомість країни НАТО, які не мають безпосередньої дотичності з кордонами РФ, витрати на оборону зменшили.
Цього року тільки п'ять держав-членів НАТО скерують 2% ВВП на посилення обороноздатності альянсу, а на загал сукупні витрати на оборону НАТО продовжать тенденцію до зниження на 1,5%, що неприпустимо, з огляду на зміни в політиці Кремля, вважає Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО. Отож 24-25 червня у Брюсселі, під час зустрічі міністрів оборони країн НАТО, розглянуть і бюджет витрат для посилення обороноздатності альянсу, сказано на сайті організації.
Водночас низка міжнародних організацій обговорює перспективу виключення Росії зі своїх лав, з огляду на її нецивілізовану поведінку на міжнародній арені. У відповідь РФ ухвалила закон про «небажані» іноземні й міжнародні організації на своїй території.
Ярослав Левків, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ