Відповідно до Концепції паркувальних та пішохідних зон, затвердженої у жовтні 2012 року, Львів у 2017-2022 роках мав бути на стадії будівництва підземних і багатоповерхових паркінгів і поступової ліквідації вуличних паркувальних зон». Натомість міська влада привітала зі святами автомобілістів ціною у 20 грн за годину парковки під відкритим небом в центральній частині міста, – пише ГО «Розвиток громади».
У європейських містах спочатку створюють умови, потім встановлюють правила і лише тоді ретельно слідкують за їх дотриманням. У Львові ж відсутні будь-які умови для автомобілістів, а міські чиновники замість того, щоб показати приклад львів'янам і добиратися до місця роботи на велосипедах по новозбудованих велодоріжках або громадським транспортом, пересуваються містом на комфортабельних «Тойотах», куплених за кошти львів'ян, і безкоштовно паркуються у закритій для транспорту пішохідній зоні. При цьому власникам приватного транспорту пропонують оплатити за 8 годин робочого дня від 80 до 160 грн за паркування автомобіля, пересуватись в суцільних заторах через звуження проїжджої частини створеними платними паркомісцями і креативними велодоріжками та бути постійними клієнтами патрульних Нацполіції, оскільки заборонні знаки у Львові присутні чи не на кожній вулиці.
У генплані міста Львова і у зміненій у 2014 році схемі організації руху транспорту і пішоходів в центральній частині м. Львова міськрада планувала спорудження підземних і наземних гаражів – стоянок, розміщення яких територіально прив'язане до системи вулиць магістрального руху. Тоді пропонували будівництво підземного паркінгу під ринком «Добробут», пізніше обговорювали будівництво паркінгу на вулиці Князя Романа.
Минулого року жваві дискусії велися щодо будівництва підземного паркінгу на вул. Університетській. Завершилась дискусія «тихим витрачанням коштів» ЛКП «Зелений Львів»: 148 тис. 320 грн на виготовлення проекту утримання та реконструкції парку ім. І.Франка у м. Львові, 145 тис. грн на розроблення детального плану території у районі реалізації інвестиційного проекту з реконструкції площі перед центральним входом до головного корпусу ЛНУ ім. І. Франка з будівництвом підземного майданчика для паркування, 30 тис. 41453 грн на інженерно-геодезичні вишукування, 80 тис. 323 грн на розроблення історико-містобудівного обгрунтування , 198 тис. 112,02 грн на послуги з проведення археологічних досліджень.
Загалом на документацію щодо облаштування паркінгу на вул. Університетській міська рада минулого року витратила 602 тис. 16955 грн, які фактично «викинуті на вітер» без проекту організації території парку ім. І. Франка (10,56 га) – пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, який передбачає першочергове проведення громадських слухань. З серпня 2017 року про плани будівництва підземного паркінгу навпроти ЛНУ ім. І. Франка міськрада мовчить. Схоже, цю ідею відкинули як таку, що може збурити львів'ян.
Крім того, 18 травня 2017 року депутати погодили розроблення інвестиційного проекту з будівництва підземного багаторівневого майданчика для паркування на площі Є. Петрушевича. За більш ніж пів року департамент економічного розвитку департаменту містобудування не оголосив інвестиційний конкурс на будівництво цього паркінгу, проблему й надалі вирішують за рахунок самих власників авто. Щоб створити 636 паркомісць, міська влада забрала одну смугу руху на 31 вулиці в центральній частині міста Львова. А для того, щоб міг рухатися громадський транспорт, запровадила евакуацію припаркованих автомобілів на 22 магістральних вулицях, чим додала роботи Нацполіції, про що гонорово розмістила інформацію у спеціальній рубриці на своєму сайті. Така ситуація є критичною і віддзеркалює багаторічну бездіяльність команди чинного мера, адже ще десять років тому були спроби побудувати автоматизовані паркінги компанією «ParkMatik» на трьох об'єктах: на площі Петрушевича – 3-поверховий підземний паркінг на 1200 автомобілів, на вул. Вітовського – підземний паркінг на 450 автомобілів і підземний автоматизований паркінг на перехресті вул. Стефаника та Коперника. Вартість будівництва одного місця в такому паркінгу становила від 12 до 16 тисяч доларів. Проте міська влада не надала відповідних дозволів у зв'язку з бажанням інвестора додатково звести на цій території готель. Зрозуміло, що мерія не була і не буде зацікавлена у інвесторі, адже один збудований паркінг значно розвантажив би центральну частину міста від припаркованих авто, що зменшило б дохід ЛКП «Львівавтодор», яке, зі слів Ірини Кулинич, має «утримувати своє підприємство та покращувати заробітну плату працівникам».
Схоже, міська влада, посилаючись на досвід Варшави і Лондона, вирішила дотримуватися принципу, що автомобіль у Львові повинен дорого обходитися його власнику, однак цнотливо замовчує, що в цих містах ідеальна мережа наземного громадського транспорту – розгалужені маршрути, маленькі інтервали руху, можливість бачити на табло всю інформацію, комфортабельні автобуси. Автомобіль в таких містах просто не потрібен. Щодо системи паркування у Львова потрібно зрозуміти, що це не можуть бути якісь односпрямовані ситуативні заходи. Такі дії мають реалізовуватися в межах стратегії чи концепції містобудування, враховуючи не лише зміни чи появу самих паркінгів, а насамперед план зі сталої мобільності мешканців, зокрема, зміни у системі громадського транспорту, облаштування вело-інфраструктури і пішохідних зон.
Концепція паркувальних та пішохідних зон, відповідно до якої у проблемах з паркуванням у Львові винні недосконалі правила дорожнього руху, несумлінна робота працівників автоінспекції, недостатня свідомість водіїв і особливості історичної забудови, викликає іронічний подив вмінням чиновників виправдовувати свою багаторічну бездіяльність.
ІА "Вголос": НОВИНИ