Про це у розмовній студії «Правди. Наживо» говорили із аналітиком громадянської мережі «ОПОРА» Тарасом Радем.
За його словами, таку статистику можна пояснити кількома факторами. Головний із них – це те, що народні обранці є одним із трьох суб’єктів законодавчої ініціативи. «Вони в середньому реєструють 52% всіх законодавчих ініціатив. Інші два – це Президент і уряд. Але разом з тим, народні депутати показують найнижчий показник чинних законодавчих ініціатив. Президентських 35%, урядових – 25%», – зазначив аналітик.
Втім, таку статистику, на переконання Тараса Радя, можна пояснити тим, що законодавчі ініціативи зазвичай пропонують ті, хто буде їх виконувати, тобто уряд: «Він пише програму на рік чи на п’ять і під цю програму пропонує законодавчі ініціативи. Тому законодавчі ініціативи уряду і Президента мають кращу підтримку».
Загалом, реєстрація законодавчих ініціатив, за словами аналітика, не є обов’язком депутата. Це його право. Але так повелося, що всі без винятку роблять це.
«Звичайно, їхня якісь дуже низька, бо зрозуміло, щоб закон був якісний – він має пройти експертизу», – додав він. Втім, якщо вже депутат таки реєструє певний законопроект, то мав би гнатись не за кількістю, а за якістю, переконаний аналітик: «Ми хоч досліджуємо кількісні показники законотворчої діяльності, але ми ніколи не рейтингуємо за кількістю поданих ініціатив, бо вони говорять радше про негативну сторону депутата, ніж про його здобутки». За словами Тараса Радя, дослідження роботи львівських депутатів розпочали із звернення.
Із дванадцятьох обранців відповідь надіслали восьмеро. «Не відповіли Богдан Дубневич, Андрій Лопушанський, Андрій Кіт та Володимир Парасюк. Я не готовий стверджувати, що вони ігнорують нас, можливо, там були якісь і технічні речі…», – додав він. Більше – у відео.
Прямі ефіри «Правди. Наживо» дивіться щобудня о 19.00 на телеканалі НТА.
ІА "Вголос": НОВИНИ