Сьогодні, 16 лютого, видання розмістило публікацію із заголовком: «Депутати Львова «рекомедували» вивішувати прапор УПА. Необандерівці: це капітуляція перед поляками».
«Депутати міськради Львова у четвер прийняли ухвалу, у котрій рекомендували вивішення у місті «патріотичних» символів, у тому числі – червоно-чорних прапорів ОУН-УПА, під час державних свят, а також під час інших визначених подій», - обурюється польський ресурс.
Насправді ж, прийнятою ухвалою депутати Львівської міської ради постановили «у пам’ятні дні, пов’язані з визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті борців за незалежність України, у визначених місцях постійного вивішування Державного прапора України у м. Львові вивішувати виключно Державний прапор України».
Тобто ухвала тільки дозволяє використовувати червоно-чорний прапор під час проведення пам’ятних заходів на території Львова (себто на акціях та мітингах).
«Віддаючи шану Героям різних етапів національно-визвольних змагань за Незалежність України рекомендувати під час проведення відповідних урочистих та пам’ятних заходів використання на території м. Львова символіки Збройних сил України, добровольчих батальйонів та історичної символіки, зокрема червоно-чорного прапора Організації Українських Націоналістів, символів Української Повстанської Армії, Української Військової Організації, Українських Січових Стрільців, символіки українських військово-спортивних товариств, козацької символіки», - йдеться в тексті ухвали.
Відтак, «Креси.пл» пишуть, що «двозначна ухвала міськради Львова у справі вивішення символіки ОУН-УПА викликала найбільше обурення необандерівців»:
«Рішення міськради, прийняте «Самопомопіччю» Андрія Садового і Громадянською позицією, викликало обурення націоналістів. У голосуванні поступилася ухвала авторства депутатки від ВО «Свобода» Мар'яни Батюк, котра передбачає вивішування прапора УПА на рівні із державним. Після прийняття конкурентної ухвали депутати «Свободи» протестували через те, що її прийняли без обговорення. Перед тим під львівською Ратушею у зв'язку із цими голосуваннями протестувало кілька десятків прихильників «Свободи». Після того, як їх не впустили до будинку, вони кинули димову шашку і розійшлися.
Рішення міськради Львова гостро розкритикували українські націоналісти. Портал «Вголос» цитує думку екс-парламентаря Андрія Міщенка, котрий зазначив, що Садовий у цей спосіб продемонстрував «українофобське обличчя». Політичний коментатор Андрій Холявка говорив про «капітуляцію перед польським шовінізмом». Націоналістичний історик Роман Грицьків вважає, що «дійшло до маніпуляції влади Львова, яка постійно догоджає полякам і росіянам», а голова мельниківської ОУН Богдан Червак говорив про комплекс національної меншовартості влади Львова».
Наприкінці публікації видання нагадує, що положення про «бандеризм» (із закону про зміни до закону про Інститут національної пам’яті, - ред.) були направлені на перевірку до конституційного суду.
«Ми повинні чинити тиск у їх обороні», - наголошують «Креси.пл».
До слова, деякі польські ЗМІ передрукували цю публікацію із посиланням на «Креси.пл».
Як писав «Вголос», 26 січня Сейм Польщі ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам'яті. Законопроект складається з двох частин.
Відповідно до першої, до відповідальності притягуватимуть усіх, хто заперечує, підтримує або пропагує злочинні, на думку поляків, дії ОУН та УПА. Закон стосується визначення «злочинів» українських націоналістів та українських організацій, які «співпрацювали з Третім рейхом».
У другій групі змін йдеться про кримінальну відповідальність осіб, які очорнюють роль Польщі в Другій світовій війні, скажімо, пишуть про «польські табори смерті».
МЗС України, реагуючи на цей закон, заявило, що «глибоко стурбоване» фактом ухвалення Сеймом Польщі цього закону і попросило не зображати українців винятково як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху».
Натомість незгідний із цим законом Ізраїль спершу відправив посла до прем'єра Польщі із вимогою змінити закон про «історичну правду». Пізніше з'явилася інформація про відкликання ізраїльського дипломата з РП.
Також стало відомо, що ізраїльські парламентарі пропонують законопроект, за яким польський закон про Інститут національної пам’яті, що забороняє говорити про причетність поляків до злочинів Третього рейху, прирівнюється до заперечення Голокосту. За останнє Ізраїль уже карає позбавленням волі на 5 років.
Відреагували на цей закон і у США, закликавши президента Польщі Анджея Дуду скасувати поправки до закону про Інститут національної пам'яті.
Натомість Сенат Польщі 1 лютого близько третьої ночі (за київським часом) прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті. У Кремлі заявили, що візьмуть до уваги польський «антибандерівський» закон.
У вівторок, 6 лютого, Верховна Рада України проголосувала за постанову №7553 про звернення до Польщі через зміни до закону про Інститут національної пам'яті.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що підпише закон про Інститут національної пам'яті та скерує його для подальшої перевірки до Конституційного суду.
Сполучені Штати розчаровані тим, що польський президент Анджей Дуда підписав закон, який передбачає покарання за приписування нацистських злочинів польській державі. Натомусть у канцелярії президента Польщі.
У МЗС Франції заявили, що поправки до закону про Інститут національної пам'яті, підписані Дудою, є «неадекватними» та «гідними засудження».
ІА "Вголос": НОВИНИ