[media=152045,152046,152047,152048,152049,152050,152051,152052,152053,152054,152055,152056] 

Про це інформує кореспондент «Вголосу».

Як розповіли автори виставки – заступниця директора Національного музею-меморіалу  «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова та молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства Михайло Галущак, – виставка містить 10 стендів із фотографіями, які розповідають про різні етапи з життя та діяльності відомого дисидента Івана Геля. Це, зокрема, розповідь про родину та сім'ю, виклик системі, стоденне голодування, праця «Грані культури», боротьба плі-о-пліч з побратимами, у тому – за вихід УГКЦ з підпілля, життя на порозі незалежної України та вже у вільній Україні.

Дочка Івана Геля, Оксана, згадала, як сильно радянська влада боялася її батька. «Мене, маленьку дитину, навіть не хотіли пускати до нього на зустріч, бо вважали, що можу передати якусь важливу інформацію, – зазначила вона. – За десять років у Мордовії, що він відсидів, ми бачилися 2-3 рази. Але мені все одно мама доручала передавати татові важливу інформацію, зокрема, про смерть його побратимів».

Політв'язень радянських концтаборів Зорян Попадюк зазначив: «Цю людину, без сумніву, можна назвати генієм української незалежності. Тому, перш за все, маємо дякувати йому за Україну. Також він зміг у глибокому підпіллі розгледіти весь потенціал греко-католицької церкви та простягнути їй руку допомоги».

Дослідник українського визвольного руху ХХ ст. Ярослав Сватко додав, наскільки важливою була праця Івана Геля під назвою «Грані культури». «Це була відповідь на моральну капітуляцію Івана Дзюби. Ця праця потрапила на Захід, де була перекладена англійською мовою. Це вкотре довело і показало світові, що в українців є лідери, які готові боротися і не капітулюють».

Переглянути виставку можна упродовж двох тижнів.

 

«Вголос»

 

ІА "Вголос": НОВИНИ