Про це заявила доктор філологічних наук, народний депутат України VII скликання Ірина Фаріон.
«Щойно, як мені повідомлено, Конституційний Суд підтвердив неконституційність мовного закону Ківалова-Колесніченка. Вітаю. Це наша спільна чергова перемога. Далі – не допустити ухвалення закону №5670-д як його дублікату!» – зазначила політик.
Як уже розповідала Ірина Фаріон в інтерв'ю «Вголосу», закон №5670, яким начебто хочуть замінити закон Ківалова-Колесниченка, є синонімом до нього:
«У третині його статей передбачається паралельне вживання поряд з українською мовою «іншої» мови. Якщо у Ківалова-Колесниченка йдеться про регіональну мову, то у цьому законі закладено приховане поняття «інша мова». Усі ж розуміють, що інша мова – це мова російська.
Далі: у шістьох статтях йдеться про те, що поряд з українською мовою використовують мову національної меншини. У нас яка найбільша національна меншина? Російська меншина… Отже, закон 5670 через приховану назву про державну українську мову насправді повторно намагається нав'язати Україні закон Ківалова-Колесниченка».
Закон Ківалова-Колесніченка ВРУ ухвалила ще 3 липня 2012 року з численними порушеннями, які зафіксувала опозиція. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких тодішня влада застосувала силу.
За скасування «мовного закону» Рада проголосувала 23 лютого 2014 року, однак тодішній голова Верховної Ради та виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов не підписав схвалений закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики»: за його словами, це «призвело б до загострення соціальної напруги та створило б умови для політичних спекуляцій».
У липні 2014 року із клопотанням визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним до КСУ звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, крім того – низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови над державною. Також вони звернули увагу, що передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших».
Ще у грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі.
ІА "Вголос": НОВИНИ