Мозок людини складається із безлічі взаємопов'язаних між собою нервових клітин і відростків, він обробляє величезну кількість інформації, контролює весь внутрішній світ людини, включаючи її думки та емоції. Мозок реєструє, реагує, планує і… мріє. Музей природознавства у Мюнстері присвятив сірій речовині в наших головах масштабну виставку під назвою «Мозок - інтелект, свідомість, почуття». Про це пише DW.
Понад 750 експонатів, частина з яких є інтерактивними, ілюструють анатомічну багатогранність і функціональну ефективність складного органу. Самих лише зразків мозку, як тварин, так і людини, тут представлено понад 70. «Працюючий мозок відвідувача дивиться, так би мовити, сам на себе на цій виставці», - каже Маттіас Леб (Matthias Löb), директор регіональної корпорації Landschaftsverband Westfalen-Lippe (LWL) у віданні якої перебуває мюнстерський музей.
Найдивовижніший експонат на виставці - лондонське таксі. Але не автомобіль, а його водії. Річ у тім, що лондонські таксисти - люди особливі. Щоб стати таксистом у британській столиці, треба скласти іспит, який вважається одним з найскладніших у світі, якщо не найскладнішим. Водій таксі повинен безпомилково орієнтуватися у місті, знати всі його вулиці, лікарні, клуби, готелі й навіть громадські туалети. Охочий отримати водійську ліцензію на керування таксі в Лондоні повинен знати місто краще, ніж навігатор.
От чому дослідники з університетського коледжу Лондона провели з водіями таксі такий незвичний експеримент. Виявилось у результаті, що мозок таксистів особливо успішно може впоратися із завданням відновлення нервових клітин.
Найнепримітніший з вигляду експонат виставки виявляється найціннішим: два найтонші зрізи мозку Альберта Ейнштейна. Після смерті лауреата Нобелівської премії американський патологоанатом Томас Харві зберіг мозок Ейнштейна, розрізавши його на багато блоків, з метою пояснити феномен геніальності. Зрізи на виставку в Мюнстер були привезені з Музею медичної історії Мюттера (Філадельфія, США).
Мозок Ейнштейна «оточили» на виставці цілою свитою мізків найрізноманітніших тварин: від мініатюрного мозку кажана - до мозку слона вагою понад чотири кілограми. У залі, присвяченій такій функції мозку, як контроль над поведінкою, можна побачити реалістичну і дуже збільшену копію мурахи: його мозок атакував паразитичний грибок, який повністю взяв під контроль бідолашну комаху, щоб забезпечити своє власне виживання.
Не так і складно часом перехитрити і людський мозок. Прикладом тому є так звана кімната Еймса - приміщення трапецієвидної форми, яке використовують для створення оптичної ілюзії. Якщо зазирнути через маленьку шпарину до такої кімнати, то людина, яка стоїть в одному її кутку, видається гігантом, а людина, яка стоїть в іншому кутку, - карликом.
Не залишить байдужим сіру речовину відвідувачів і розділ виставки, присвячений штучному інтелекту. Наукова фантастика любить лякати нас антиутопіями, у яких кіборги підпорядковують собі людину. Однак уже сьогодні ми користуємося послугами розумних машин і часом сліпо їм довіряємо. «Ми ще не знаємо, є це благословенням чи прокляттям, - каже директор музею Ян Оле Кріґ (Jan Ole Krieg). - Ось чому ми й дивимось на цей феномен з усіх боків, намагаючись з'ясувати плюси й мінуси». Амбівалентність технологій з використанням штучного інтелекту демонструє «найнятий» музеєм робот, який на час роботи експозиції замінив живих екскурсоводів і проводить, оснащений тривимірною камерою та численними датчиками, відвідувачів по виставкових залах.
Виставка у Музеї природознавства у Мюнстері працюватиме до 27 жовтня 2019 року.
ІА "Вголос": НОВИНИ