У розмові з журналістом «Вголосу» він розповів про ламання корупційних схем у галузі, пошук інвесторів, необхідності діалогу з місцевими громадами.
Миколо Олексійовичу, так історично склалось, що доступ до ресурсів українських надр мали лише вибрані. Занадто багато «лівих» схем існувало у цій галузі, куди допускали лише обраних. А ви сьогодні пропонуєте справжню революцію.
Під час революцій часто триває хаос. А ми хочемо, щоб врешті-решт доступ до українських надр відбувався прозоро і за чітко визначеними правилами. Для усіх без винятку! Бо донедавна українські надра прагнули «дерибанити» здебільшого лише «вибрані» старою владою. Інвестор не прийде туди, де існують т.зв. неписані правила та бардак. Нині ми відкриваємо ринок геологорозвідки для усіх. Хочемо суттєво зменшити регулювання у цій галузі, повернути довіру до геологічної інформації, перетворити нашу службу у сервісну структуру, що надає потенційному інвестору весь комплекс послуг з часу отримання дозволів і до їх реалізації.
Ми домоглись внесення важливих змін у постанови Кабінету міністрів № 615 та 594, відповідно до яких спеціальні дозволи на користування надрами будуть надаватися майже виключно через аукціони. До речі, у минулих роках в такий спосіб було передано лише близько 5% спецдозволів.
Відтепер інформація про конкурс буде публічною – починаючи від заявок і аж до трансляції на сайті Держгеонадр. Збільшено термін прийняття заявок. Він тепер становитиме не 15, як було колись, а 75 днів після публікації оголошення про проведення аукціону. Це сприятиме залученню до конкурсів серйозних міжнародних компаній, що мають відповідний досвід і техніку. Але для вивчення питання доцільності у конкурсах їм потрібен певний час та погодження внутрішніх корпоративних процедур.
Але інвестор повинен знати, що і де шукати. Він же не може купувати «кота в мішку»...
Зараз учасник аукціону отримуватиме геологічну інформацію ще до конкурсу. Крім того, в лоті визначено конкретний перелік робіт, які має виконати інвестор. Якщо він цих робіт не здійснює, то це може бути підставою для призупинення чи анулювання спецдозволу. Колись не зовсім порядні фірми свідомо затягували розробку надр на отриманих площах або через певні схеми передавали дозволи в користування іншим підприємствам.
Ми зробили інвентаризацію спеціальних дозволів. Відтак з 5500 спеціальних дозволів аж 1500 можна вважати нечинними, тобто за цими дозволами не приступали до виконання робіт більше двох років. Ми б хотіли показати, що ці проекти цікаві для інвесторів, і їх потрібно розвивати.
Хочемо максимально наблизити наше законодавство до кращих міжнародних практик, проаналізували роботу майже 2 тисяч іноземних геологорозвідувальних компаній. Тут законодавцем мод є Канада. Все найкраще пропонуватимемо запровадити в Україні.
Відповідно до загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на геологічну розвідку повинно виділятися щорічно 1,5 млрд грн. Натомість у минулому році було виділено лише 100 млн. Про яку ефективність в пошуку сировинних ресурсів тут можна говорити. Зрозуміло, що у держави зараз не вистачає коштів на такі роботи. Але тоді треба створити усі умови для залучення інвесторів. І не лише закордонних, але й вітчизняних.
Нині в Україні, в тому числі й у Львівській області, вже існують серйозні приватні геологорозвідувальні компанії з доброю репутацією, які здатні проводити складні бурові та пошукові роботи. Вони беруть на себе серйозні ризики. Бо ж не з кожної пробуреної свердловини відразу піде нафта чи газ. Зрештою, приватний власник здебільшого працює ефективніше від державного підприємства.
До речі, Державна служба геології та надр України нещодавно провела перший у 2016 році відкритий аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. За результатами відкритих торгів сукупна початкова вартість лотів збільшилася на понад 3 млн грн – з 9,5 млн грн до 12,5 млн грн.
Аукціон став четвертим у практиці проведення відкритих торгів службою, він відбувся у присутності ЗМІ та в супроводі онлайн-трансляції в режимі реального часу. Серед восьми лотів, виставлених на аукціон, були представлені спецдозволи на геологічне вивчення і видобуток таких корисних копалин: нафта, газ природний, конденсат; газ сланцевих товщ; пиляльні вапняки, пісок і піщано-гравійна суміш. Під час аукціону найбільше зросла вартість Бистрицької площі у Львівській області: спецдозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку нафтогазоносних надр, по цьому лоту був проданий за 2 321 980 грн. у порівнянні зі стартовими 301 980 грн.
Під час перебування у Львові ви мали зустріч з керівництвом Львівщини. Які проблеми обговорювали?
Львівщина починає плідну співпрацю з Державною службою геології і надр України. Невдовзі Держгеонадра, Львівські обласна державна адміністрація та облрада підпишуть відповідний меморандум. Насамперед ціль нашої поїзди до Львова – це налагодження комунікації з місцевими радами. Друге питання – це видача спеціальних дозволів на користування надрами та інвестування в цю галузь. Ми хочемо, щоб місцеві громади усвідомили свою зацікавленість у розвідці надр. Тут важливою є оперативність сільських рад та обласної ради у наданні згоди на погодження спеціальних дозволів.
Йшлося також про «розмороження» профільних проектів, які наразі не працюють, та можливість залучення інвестицій. Львівська область сама по собі цікава, але є інвестори, які цікавляться і всією Україною. Це італійські та японські компанії. Ми готові організувати для них зустріч з представниками львівської влади.
Користуючись нагодою хотів би привітати усіх працівників геології, геофізики, геодезії та картографії Карпатського регіону з їх професійним святом – Днем геолога, що відзначається у першу неділю квітня. Славні традиції львівської геологічної школи відомі у всій країні. Пора ці здобутки реалізовувати вже виробничникам, даючи Україні видобуті з надр корисні копалини.
Розмовляв Андрій Болкун, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ