Фільм російського кінорежисера Іллі Хржановського «Дау. Наташа», який увійшов до конкурсної програми «Берлінале», викликав хвилю обурення в Німеччині.
Ще перед прем'єрою кінострічки «Дау. Наташа», яку було включено до конкурсної програми «Берлінале», німецькі ЗМІ висловлювали серйозне занепокоєння щодо цілого проєкту «Дау» російського режисера Іллі Хржановського, а особливо стосовно цієї стрічки, передає DW.
Режисер, який знімав окремі епізоди й у Німеччині, на гроші у тому числі й німецького бюджетного фонду підтримки кіно, обіцяв показати у своєму проєкті реалії сталінізму.
Зйомки фільму про радянського фізика Лева Ландау перетворилися на масштабний проєкт. Його результатом стали 700 годин відеоматеріалу, які лягли в основу 13 фільмів і серіалів. Художній фільм "Дау. Наташа" – копродукція Німеччини, України, Великобританії і РФ.
Для зйомок фільму в Харкові було збудоване ціле місто, де люди багато місяців жили в комунальних квартирах з меблями сталінських часів. Професійних акторів не було: кухарок представляли кухарки, вчених – учені, неонацистів – неонацисти, слідчого НКВС – реальний слідчий. У фільмі "Дау. Наташа" він застосовує тортури до офіціантки Наташі, змушуючи її встромляти у піхву пляшку. Через це, зокрема, фільм заборонили показувати в Росії.
І це не єдина натуралістично-жорстка сцена у фільмі, де скандалять, б'ються, кричать, ґвалтують... Автор статті у берлінській газеті Tagesspiegel ставить риторичне питання: "Який стосунок усе це має до так гучно обіцяного зображення тоталітарного режиму?" Інша німецька газета Taz присвятила фільму відразу дві великі публікації, що розповідають про те, як ішла робота над проєктом. Головна тема - важкі, жорстокі, "нелюдяні" та ще й оповиті таємницею умови роботи (учасники проєкту навіть давали підписку про нерозголошення).
ІА "Вголос": НОВИНИ