В аукціонному домі Worldwide Auctioneers, що в американському штаті Аризона, ніхто не сумнівається: цього разу йдеться про «історично найбільш значимий автомобіль, який будь-коли виставлявся на відкритий продаж», пише DW.
І це насправді не є якимсь перебільшенням. У простому формулярі-замовленні від 30.09.1938 року в графі «Замовник» вказано: «фюрер і райхсканцлер». Таке замовлення свого часу отримала фірма Daimler-Benz у Зіндельфінгені. Той факт, що парадне авто Адольфа Гітлера (Adolf Hitler), донині зберіглось у дуже хорошому стані й тепер виставлено на продаж, справді можна вважати сенсацією, але водночас ця подія є не менш критичною, ніж продаж й інших предметів, які нагадують про диктатора й були «пущені з молотка».
Історія автомобіля з номером 1А 148461 задокументована дуже ретельно. Його замовленням опікувався особисто персональний водій Гітлера, оберштурмбанфюрер СС Еріх Кемпка (Erich Kempka). Замовнику авто передали наприкінці липня 1939 року, незадовго до початку війни.
Уже сама серійна модель 770 К «Великий Мерседес» вважалася машиною найвищого класу. Вона була шість метрів завдовжки. В ній могли розміститись до восьми пасажирів. Під капотом ховався восьмициліндровий двигун з величезним об'ємом – 7,7 літра. Потужність двигуна сягала 230 кінських сил, швидкість – 160 кілометрів на годину. На той час такі показники були чимось просто неймовірним. Між 1938 та 1943 роками на заводі в Зіндельфінгені було змонтовано лише 88 таких автомобілів. Серед закордонних клієнтів були японський імператор Хірохіто, король Норвегії, іспанський диктатор Франко й Папа Римський. В акційному домі Worldwide Auctioneers, виставляючи на продаж цей автомобіль, не цураються гучних оцінок: як на експерта Рода Егена, то це «майбуть найвище досягнення в справі автомобільного дизайну, інженерного мистецтва та техніки».
Але на основі серійної моделі лімузину фюрера зробили чималий «файнтюнінг» задля підвищення безпеки. Згідно з документами Worldwide Auctioneers, на лімузин були вручну встановлені вікна із броньованого скла товщиною у 40 міліметрів, а кузов був виготовлений із броньованої сталі товщиною у 18 міліметрів. Щоправда, користь від цього була досить сумнівною, зважаючи на те, що ідеться про кабріолет, і Гітлер пересувався на ньому переважно стоячи, насолоджуючись вітаннями натовпу. Вага ж автомобіля після встановлення броньованих елементів зросла до майже п'яти тонн, а витрата бензину – до 38 літрів на 100 кілометрів – досить фантастична за сучасними мірками цифра. І все ж, із повним баком на 300 літрів пального ставало і на далекі подорожі.
Гітлер використовував цей Мерсдес на урочистих подіях і парадах. У тому числі і в 1940 році під час святкування перемоги над Францією, після її окупації вермахтом. Засвітився Мерседес і на прийомі італійського диктатора Беніто Муссоліні. Німецький та італійський деспоти, стоячи поруч, проїхалися ним вулицями Мюнхена. Виставлений на продаж Мерседес можна побачити на багатьох фото і у кінохроніці тих років. Але вже наприкінці 1942 року, коли справи на фронті пішли за несприятливим для нацистів сценарієм, від таких парадів відмовились.
Зрештою, гітлерівський Мерседес наприкінці війни трофеєм потрапив до американських сил у Франції. Вони й гадки не мали, кому він попередньо належав. Згодом автомобіль опинився у володінні бельгійського підданого, але той невдовзі продав його до Штатів, де машина змінила ще не одного власника, аж доки не повернулася в Європу. Відомостей про поточного власника аукціонний дім не розголошує.
ІА "Вголос": НОВИНИ