«Сьогодні нам потрібні церква Ольги і Єлизавети у Львові, костели у Брюховичах, у Зимній Воді. Наші вірні питаються, для чого нам будувати новий костел, якщо ми мали вже тут костел. Тому ми хочемо залагодити цю справу і хочемо, щоб все відбулося справедливо і згідно з нашою християнською етикою.
Кожний орден має власність, незалежно чи це в Польщі чи в Україні, - підкреслив Мечислав Мокшицький. - Тут, в Україні, ще Президент Леонід Кучма підписав Закон про повернення культових споруд до своїх власників. І свого часу українська влада незаконно видавала храми римо-католицькі греко-католикам. Це, на жаль, багато костелів передано греко-католикам, православним і навіть протестантам. Ми завжди будемо претендувати на нашу власність, хоча вона передана іншим людям. Маємо на це право. І хоча не всі ці церкви нам потрібні, ми могли б передати або подарувати їх іншим. Тепер ми тільки просимо зі 126 в Україні повернути нам у першу чергу храм Стрітення Господнього, що знаходиться на поруч з нашою Курією на вул. Винниченка у Львові».
Мечислав Мокшицький також додав, що він очікує від греко-католиків зустрічних кроків для врегулювання майнових питань. Адже церква, за його словами, вчить шанувати чужу власність і заповідь «Не вкради». Тому ці церкви, наголосив Митрополит, не польські, а власність Римо-Католицької церкви.
Довідка «Вголосу».
Відповідно до роз’яснення Вищого Арбітражного суду України, «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 4 березня 1992 року N 125/92 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" зазначені державні органи зобов'язані протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням. (Розпорядженням Президента України від 22.06.94 N 53/94-рп дію цього пункту продовжено до 01.12.97). Отже, згідно з цим Указом допускається не лише повернення, а й передача у власність релігійних громад культових будівель. Зазначена передача культових будівель у власність релігійних громад, які не були їх власниками, можлива за умови, якщо в населеному пункті немає законного претендента на ці будівлі, тобто релігійної громади тієї конфесії віросповідної приналежності), якій належала будівля на момент її переходу у власність держави. ( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 ( v_445800-97 ) від 18.11.97 )
8. Рішення про повернення або передачу культових будівель і майна у власність релігійних організацій може бути оскаржене в господарський суд. Позивачем у цих справах може бути будь-яка інша релігійна або неконфесійна організація, яка вважає, що зазначеним рішенням порушено її права колишнього власника або право володіння і користування спірними будівлями і майном, які належать їй в силу закону чи договору (статті 48 і 57 Закону "Про власність", статті 74 і 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
280/97-ВР). Свої вимоги вона може обгрунтовувати всіма видами допустимих відповідно до законодавства доказів, що мають значення для вирішення спору. Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Роз'ясненням Вищого Арбітражного Суду N 02-5/445 (v_445800-97) від 18.11.97).