24 лютого на Львівщині у Бродівському районі на місці спаленого нацистами в часи Другої світової війни села Гута Пеняцька відбудуться польські заходи з ушанування пам’яті місцевих жителів.
Науковці вимагають від влади та правоохоронних органів не допустити на скорботному заході провокацій із боку польських чиновників, як це було 2018-го.
Нагадаємо, тоді у Гуті Пеняцькій держсекретар Канцелярії президента Польщі Адам Квятковський зачитав звернення від Анджея Дуди, в якому українців звинуватили «в геноциді» місцевих поляків.
Історики вважають такі заяви маніпулятивними й антиукраїнськими, адже в історіографії вже доведено, що вказане польське село 28 лютого 1944 року було спалено німецькою окупаційною владою.
«Теперішня польська пропаганда активно використовує міфи з радянського минулого про начебто «геноцид» поляків у Гуті Пеняцькій руками українців. На початку 1980-х років Москва активно поширювала неправдиву інформацію, що начебто село спалили дивізія «Галичина» та УПА. Очевидно, таке викривлення минулого пов’язане з намаганням теперішньої польської влади переписати історію на свій лад, відвернути увагу від військових злочинів польського підпілля на західноукраїнських землях і дискредитувати український національно-визвольний рух.
Водночас досі в історіографії не з’ясований факт про кількість українців і поляків, котрі в часи Другої світової війни загинули в с. Гута Пеняцька. Передусім через те, що не проведено відповідних розкопок, які могли б засвідчити кількість жертв. Однак польській стороні це не заважає публічно заявляти про вбивство українцями близько однієї тисячі поляків і закарбувати це на пам’ятнику в Гуті Пеняцькій.
Відтак розцінюємо позицію Польщі до трактування подій у Гуті Пеняцькій у часи Другої світової війни як складову антиукраїнської пропаганди з боку офіційної Варшави», — йдеться у зверненні.
Науковці звернулись до Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції у Львівській області, Управління Служби безпеки України у Львівській області з проханням:
- не допустити 24 лютого у с. Гута Пеняцька антиукраїнських провокацій зі сторони польської делегації;
- провести розкопки у с. Гута Пеняцька з метою встановлення точної кількості українських та польських жертв;
- встановити у с. Гута Пенацька належний пам’ятник українцям, котрі загинули від окупаційних режимів;
- звернутися до Українського інституту національної пам’яті щодо надання інформації про спалення с. Гута Пенацька та встановити на її основі належні інформаційні таблиці українською, польською й англійською мовами поблизу польського й українського пам’ятників у с. Гута Пеняцька.
- Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
- Роман Грицьків, історик, дослідник українського визвольного руху й українсько-польських стосунків у ХХ ст.;
- Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент благодійного фонду «Літопис УПА»;
- Богдан Галайко, кандидат історичних наук, громадський діяч, лауреат премії імені Якова Гальчевського, директор Науково-дослідного інституту українознавства 2014-2018 рр.;
- Іван Янюк, кандидат історичних наук, громадський діяч;
- Євген Костюк, кандидат історичних наук;
- Ярослав Сватко, дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ ст., журналіст, видавець, лауреат премії Героя України Степана Бандери 2018-го;
- Тарас Кузь, історик;
- Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу «Музей визвольної боротьби України» Львівського історичного музею;
- Михайло Галущак, аспірант Науково-дослідного інституту українознавства;
- Олег Стецишин, дослідник українського визвольного руху ХХ ст., головний редактор газети «Історія+»;
- Мирослав Фіцуляк, старший науковий співробітник відділу Львівського історичного музею;
- Петро Костюк, історик, публіцист, полковник запасу, голова Львівської обласної організації ВГО «Спілка офіцерів України», член центрального Проводу Спілки офіцерів України.
У лютому 2017 року цей пам’ятник підірвали, а згодом відновили коштом української громади.
Одиночний пікет із червоно-чорним прапором під час жалобних урочистостей в Гуті Пеняцькій 2017 року проти руйнування українських могил у Польщі влаштував львівський історик, «свободівець» Михайло Галущак, після чого його заарештувала поліція.
7 березня 2017-го активісти ГО «Сокіл», учасники російсько-української війни, встановили у Львівській обласній раді червоно-чорний стяг, а також постер зі зруйнованими українськими могилами та пам'ятниками у Польщі та вимагали прийняття рішення щодо вивішування на адмінбудівлі бандерівського прапора.
30 січня 2018 року депутати ЛОР під час сесії Львівської обласної ради ухвалили порядок і дати використання прапора національно-визвольної боротьби українського народу на території Львівської області.
Як писав «Вголос», у Львові пікетували польське консульство.
ІА "Вголос": НОВИНИ