Учені опублікували свою роботу в журналі ACS Nano.
Пластир працює завдяки дезоксірібозіму - спеціальній молекулі ДНК, яка розщеплює молекулу-посередника в синтезі РНК.
Молекули дезоксірібозіми разом з білком приєднані до пластиру, і коли небезпеки немає, світіння блокується “білком-гаситилем”. Пластир може працювати протягом двох тижнів - саме такий термін придатності, як правило, вказують на упаковках з охолодженим м'ясом.
У майбутньому пластир може замінити собою наклейки “придатний до”. Крім цього, з його допомогою можна буде передавати інформацію про продукти в смартфон покупця. Біоматеріал може реагувати не тільки на кишкову паличку - його можна налаштувати на будь-яку небезпечну для людини бактерію.
ІА "Вголос": НОВИНИ