Результати дослідження були опубліковані в журналі Royal Society Open Science, повідомляє Сегодня.
Під час дослідження вчені спостерігали за 40 добровольцями, які слухали гарчання 18 собак, які охороняли свою їжу.
В результаті експерименту учасники змогли правильно класифікувати 63% зразків «собачої мови».
При цьому найбільш зрозумілим для людини виявилося «грайливе» гарчання собак – його розуміли 81% учасників експерименту. А найгірше йшли справи з агресивними звуками, пов'язаними з охороною їжі або зустріччю з незнайомцем.
Разом з тим вчених здивувала здатність жінок чітко визначати настрій вихованця за його риком. Можливо, це пов'язано з тим, що грайливе гарчання має відмінний від агресивного темп і тембр.
Крім визначення контексту звуків учасникам дослідження також доводилося оцінювати гарчання за емоційною шкалою, визначаючи рівень агресії, відчаю, страху, щастя або грайливості. Контекст, однак, чинив значний вплив на зчитування емоцій собаки.
В результаті дослідження вчені зробили висновок, що собаки намагаються повідомити людям про свій настрій або навіть про наміри. У той же час вони можуть маніпулювати деякими ключовими параметрами свого гарчання для перебільшено агресивного або грайливого вираження емоцій в залежності від контексту.
ІА "Вголос": НОВИНИ