Про це йдеться в підготованому «Європейською правдою» дослідженні до Ризького саміту.
У дослідженні зазначено, що є всі підстави вважати, що частина країн, які не розпочали роботу над ратифікацією угоди, гальмує процес свідомо.
«Оскільки саме після ратифікації та обміну грамотами угода остаточно набуде чинності й будь-які вимоги Кремля про її перегляд утратять сенс», – зазначено у звіті.
Також відзначають показовість карти розташування країн-«аутсайдерів». Усі вони – в так званій «проблемній зоні» Європи, де політичний вплив Росії найсильніший.
Водночас зазначають, що говорити про надзвичайні проблеми все ж не варто. Ситуація далека від ідеальної, але краща, ніж багато хто очікував ще два роки тому.
Так, торік Україна просила держави ЄС «завершити ратифікацію Угоди до саміту Східного партнерства», тобто до 22 травня, і країни ЄС начебто дали на це згоду. Але такі строки для ЄС є «космічними», і всі розуміли, що їх можуть не дотриматися.
Водночас говорити про надзвичайні проблеми все ж не варто.
«Оптимісти після підписання говорили, що процес ратифікації триватиме три роки. А за фактом пройшло менше ніж рік, як 18 країн завершили ратифікацію. Ще дві держави завершили ратифікацію, і закони чекають підпису глави держави, ще чотири – проголосували в одній з палат парламенту. І тільки від чотирьох країн ми чекаємо рішучих кроків щодо ратифікації угоди», – заявив Президент Петро Порошенко на зустрічі з громадськими активістами в Ризі.
Водночас за подіями у восьми країнах, які все ще на шляху ратифікації, варто стежити особливо уважно.
Проблеми можуть виникнути в Чехії, де місцеві комуністи наклали вето на пропозицію ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Також процес ратифікації під тиском Росії затягує Кіпр. Окремої уваги заслуговує ситуація в проросійськи налаштованій Італії.ІА "Вголос": НОВИНИ