2019 рік підходить до кінця. Це означає не лише те, що люди готуються до новорічно-різдвяних свят, а й те, що підкрадається дедлайн, який Володимир Зеленський сам встановив для Кабміну. Нагадаємо, що президент обіцяв звільнити тих міністрів, які не впораються із поставленими завданнями саме до нового року.

Ми не побачили якихось якісних змін чи ініціатив від міністерств протягом 2019 року. То чи буде Зеленський звільняти своїх міністрів? Про це журналіст ІА «Вголос» спілкувався із експертами.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:

Якщо говорити про Кабінет міністрів, то, по-перше, Володимир Зеленський не має жодного прямого законного права знімати міністрів із своїх посад чи відправляти їх у відставку. Тому йому треба просто рекомендувати робити такі дії своїй фракції у Верховній Раді, а ті, у свою чергу, мають на це погодитись. Це і Разумков, і Арахамія, і всі кола людей, які стоять за Зеленським.

Ми чітко можемо стверджувати, що на Президента України сьогодні серйозно впливає ціла низка кланово-фінансових угруповань. У першу чергу це група «Кучма-Пінчук», це 100%. Друга – це група Сороса, яка напряму впливає на рішення Зеленського. Ми це бачимо на прикладі призначення того ж Мустафи Найєма. Крім того, будь-які кадрові рішення нашому президенту буде необхідно узгоджувати і з кланом Коломойського, і з кланом Фірташа.

У Кабінеті Міністрів є представники усіх цих кланів та кіл впливу, там ніхто просто так не знаходиться. Тому Зеленський просто буде з усіма погоджувати кожне своє рішення, а ніхто із них не відмовиться від свого представника у кабміні, адже через них ідуть дуже великі потоки грошей. Тому я вважаю, що подібні заяви Зеленського треба розглядати не надто серйозно. Він говорить про це, але нічого зробити не зможе.

Кирило Сазонов, журналіст, політолог:

Володимир Олександрович скаже, що він займався зовнішньою політикою, а «за його спиною» деякі міністри не впорались із роботою
Відставки у кабміні, безумовно, будуть, але вже не в цьому році. Ми бачимо, що у нас «дірка» у бюджеті і ближче до весни буде обвал економіки. Ми вже зараз бачимо заборгованість по виплатах бюджетникам (медицина, освіта, шахтарі, до біди яких ми вже навіть звикли). Цю заборгованість не виходить повністю покрити, тому ми з нею переходимо у 2020 рік і вже намагаємось перекрити борг за рахунок бюджету наступного року. Це означає, що буде заборгованість по зарплаті, дефіцит гривні у бюджеті і це все люди відчують на власних кишенях. Від завищеного курсу гривні страждають і українські експортери, а це, у свою чергу, призводить до падіння внутрішнього попиту. Відповідно знижується роздрібна торгівля, а малий і середній бізнес, який орієнтується  на внутрішнього споживача, втрачає дохід. Тому навесні ми відчуємо кризу.

От коли народ відчує, що жити стало гірше, люди заробляють менше і ми стали біднішими, ніж рік тому, Зеленському стануть потрібні жертви. Він же не може сказати, що це він сам винен, бо не розрахував. Володимир Олександрович скаже, що він займався зовнішньою політикою, зустрічався, розмовляв, а «за його спиною» деякі міністри не впорались із роботою. І оскільки він обіцяв людям, що вони житимуть краще, Зеленський покарає і публічно вижене того ж Милованова. Тобто, буде така собі «сакральна жертва», яка за великим рахунком ні на що не вплине, але народ трішки заспокоїться. Швидше за все, звільнять навіть не одного міністра, а декілька, переважно із соціального та економічного блоку.

Андрій Міщенко, політолог:

У команду Зеленського люди підбирались не за рівнем професійності чи патріотизму, а завдяки знайомствам, родинним зв’язкам чи просто дружнім стосункам.

Другий аспект, який також присутній в політиці президента, це вплив Сороса. Мова йде про всі «грантоїдські» організації, які виховали для себе певних людей і «вмонтували» їх ще у владу Порошенка. Там вони, щоправда, були не на керівних посадах, а тепер вони на перших ролях. Це і прем’єр-міністр, і, як мінімум, половина міністрів сьогоднішнього уряду. Тобто, це люди, які у житті не йшли по певних щаблях, аби дійти до свого нинішнього рівня. Нам це, ясна річ, подають як «нові обличчя», «зміну еліт» і таке інше. Так, воно необхідно, але перш за все має бути базис: професійність і патріотизм.

Відповідно, поки що я не бачу передумов, аби ці кадри були змінені. Тим більше, що перед новим роком нам подали соціологію і ми усі побачили, що рейтинги Володимира Зеленського зросли, якщо не помиляюсь, на 10%. Це означає, що наше суспільство не аналізує, що відбувається, а сприймає «локшину», яка подається із певних ЗМІ, які займаються «відбілюванням» репутації президента.

Ярослав Макітра, політичний аналітик:

Навряд чи до Нового року можна очікувати якихось глобальних змін у кадрах команди Зеленського. Справа не у хорошій та якісній роботі усіх міністрів, а в тому, що попри усі проблеми, нюанси і прорахунки, особистий рейтинг президента не падає і навіть зростає. Допоки не буде серйозного удару по самому Зеленському, я думаю, що він буде старатись максимально довго утримувати цих людей на своїх посадах. У команді президента досягнутий внутрішній баланс різних груп впливу і сформована вже певна «органіка». Тому будь-яка зміна, особливо перша, серйозно б’є по всій конструкції і зумовлює перерозподіл сфер впливу.

А що стосується Авакова, то я не думаю, що його чекає відставка. Якщо судити з того, що Аваков їздив із Зеленським на Нормандські переговори і був присутній на зустрічі, де був Путін і Лавров (це при тому, що Арсен у розшуку в Росії), то не бачу жодних загроз для нього. І той факт, що Зеленський сам прийшов на «презентацію» розслідування справи Шеремета,  свідчить, що є певний рівень довіри президента до Авакова, який тільки посилив свої позиції.

Валерій Димов, директор Центру суспільно-інформаційних технологій:

Я думаю, що до нового року жодних змін не буде. Але ближче до весни таке питання, швидше за все, постане. Щоправда, критерії оцінки кандидатів на звільнення будуть не за ефективністю роботи, а суто політичними. Грубо кажучи, Зеленському будуть потрібні «громовідводи».

Ми бачимо, що уряд Гончарука не впорався з головним завданням - дотримання бюджету. Посилання на те, що бюджет «верстався» попередниками, не працює, оскільки ті так «верстали» державні кошти, що виплати, все-таки, відбувались. Причому в набагато гірших фінансових, економічних та політичних умовах, ніж ми маємо зараз. Тому я вважаю, що комусь за це треба буде нести відповідальність.

Але рівень довіри до певних міністрів чи Кабміну вцілому може підштовхнути президента до таких кадрових змін. Я наголошую, що попередній парламент у нас також розпускався не згідно Конституції, а через недовіру суспільства і низький рейтинг. Тому, якщо керуватись такими критеріями, Зеленський не зможе не відреагувати на падіння рейтингу уряду чи міністрів. Тому йому доведеться показувати, що він такий собі «цар», а вони такі собі «бояри», яких цар може «розігнати». Думаю, що не економічні показники, ефективність чи навіть лояльність стануть причиною звільнень, а виключно політика.

Роман Гурський, ІА «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ