Сьогодні, 15 січня, під час презентації видання у Львові, директор Мистецького Фонду імені Короля Данила, історик та відповідальний редактор фотоальбому Роман Грицьків розповів, що ця робота стала наслідком 70-літньої традиції історіописання, присвяченої УПА.
«Тільки тоді, коли українці почнуть вивчати власне минуле і писати власну історію, – отримають і власне українське майбутнє. Цей фотолітопис є наслідком понад 70-літньої традиції історіописання, присвяченої УПА. Відомо, що найперша науково-популярна робота, присвячена УПА, з'явилася 1945 року. Тоді її написав Микола Лебідь. Тому тепер, продовжуючи традицію, після багатьох досліджень, книжок, спогадів і фотоальбомів, ми презентуємо фотоальбом, який є підсумком понад півстолітніх досліджень визвольного руху», – зазначив Роман Грицьків.
Ми маємо волю, даровану Богом,
Щоби її вічно в серцях берегти.
А стежку до неї – завітну дорогу
Проклали повстанці колись до мети
Богдан Пісний
Виступив під час презентації і ветеран ОУН-УПА Олесь Гуменюк.
«Історію творять історики і ми з вами, – каже повстанець. – Може, через 50-100 років, коли Україна буде незалежною, європейською, багатою, духовною нацією, наші нащадки прочитають історію боротьби своїх попередників і диву дивуватимуться, що, не маючи жодних багатств, сформувалася така потужна 100- або й 200-тисячна армія».
УПА, за словами Олеся Гуменюка, мала дві бази: ОУН і звичайних селян:
«Сьогодні ми таких людей називаємо волонтерами. А тоді селяни у тяжку скрутну годину допомагали нам. Тоді, у 1944-1945 роках, ми думали, де переночувати зимові ночі. Ліс був нашим батьком, нічка – нашою матір'ю. А що робити тепер командирам? Де діти наніч і чим нагодувати тих хлопців на фронті?
У цьому стосунку усім варто пам'ятати слова Шухевича: «Хлопці, та який з мене герой? Я – звичайний стрілець, як і ви. А герої – ті, які нагодували вас у своїй хаті, прихистили, оділи, на дорогу ще щось дали. Але ви пішли, а вони лишилися самі з собою…».
Мовлячи про структуру проекту, Роман Грицьків зазначив, що автори намагалися подати видання у якомога доступнішій науково-популярній формі, аби донести до читача усю велич національної визвольної боротьби.
«Загалом ми опрацювали 300 000 фотографій та понад півмільйона документів. Ці матеріали ми отримували з архівів та приватних збірок. Велику допомогу у цьому нам надав благодійний фонд «Літопис УПА» імені Володимира Макара, який уже понад 50 років досліджує цю тему».
Варто згадати й про те, що переднє слово фотолітопису вирішили віддати безпосередньому учасникові визвольного руху – Мирославові Симчичу.
«На щастя, ми ще маємо одного з останніх членів командного складу УПА, легендарного сотенного Мирослава Симчича. Нещодавно він відсвяткував своє 95-річчя. Пан Мирослав активно цікавився науковими дослідженнями визвольного руху, мав досвід публічної, громадської, наукової, публіцистичної діяльності, тому ми й звернулися до нього, аби розповів своє бачення цього визвольного руху і передав сучасникам своє послання. Ми записали багатогодинне інтерв'ю, із якого в підсумку вийшла передмова із назвою «Не зрадити, а боротися до посліднього!». Тож у цій передмові пан Симчич каже, що ми, попри всі перешкоди і труднощі, не повинні зупинятися на шляху нашого національного розвитку. Бо тільки свідома національна позиція допоможе нам здобути державність, за яку умирали мільйони українців».
Загалом фотоальбом складається із дев'яти розділів – для того, аби вдало пояснити усю суть національного визвольного руху.
Відтак розділи почергово розповідають світлинами про:
- зародження і створення УПА (1917-1941 рр),
- УПА у боротьбі проти нацистського режиму (1941-1944рр),
- УПА в боротьбі із комуністичним режимом (1942-1954рр),
- Героїчних жінок УПА,
- Повстанське буття,
- Символіку УПА,
- Постаті Українського національного визвольного руху 1940-1950 років,
- Українських повстанців, які дочекалися незалежності,
- Військові традиції сучасної української армії, як наступника УПА.
Микола Посівнич, історик, президент благодійного фонду «Літопис УПА» імені Володимира Макара, під час презентації зазначив, що проект є суто історичним і має на меті показати український погляд на історію, усю велич та розмах боротьби українських націоналістів.
«Сьогодні основна війна в Україні відбувається на інформаційному пропагандистському фронті. Україна повністю його програє. Але не тому, що не воює, а тому, що нездатна адекватно відповідати на виклики, які нам кидають близькі і далекі сусіди.
Українські націоналісти мали чіткий проект дій і визначену мету. Основним їхнім завданням була передача естафети боротьби. Вони були свідомі того, що 1941 року не створювали Українську Державу, а на основі тисячолітньої історії відновлювали її», – розповів Микола Посівнич.
Також історик розповів, що книгу видано на благодійні кошти тиражем 3000 примірників.
«Ця книжка має бути послом української ідеї та боротьби. В сучасних умовах історія є продовженням політики. А історики, які заперечують це, заявлять про свою об'єктивність та незаангажованість, просто відробляють гранти і воду ллють не на той млин. На жаль, Україна сьогодні, на відміну від Польщі та РФ, не вимагає від своїх науковців відстоювання національної ідеї. Вони ж, отримуючи зарплату в Українській державі, просто працюють проти неї. Про це треба говорити, бо в умовах теперішньої загрози ми мусимо вистояти. Нам треба відроджувати історію героїв, які за основне завдання мали побудову Української Держави».
ІА "Вголос": НОВИНИ