Про це Лариса Ніцой написала у своєму Facebook.
«Гляньте на ці коридори і виставку картин. Це не музей, а коридори міської ради того міста, місцева влада якого за наполяганням активістів відмінила вивчення російської мови у всіх школах. Згадали, що це за місто? Це Хмельницький. На день Конституції міська рада Хмельницького зробила мені гарний подарунок – організували форум «За українську мову», на якому виступив міський голова і сказав, що вони будують у місті українську Україну. І місцевий владика виступив і сказав те саме, і активісти. Оооооо, це екстаз», – написала Ніцой.
Громадська діячка зазначила, що у День Конституції вона завітала до Хмельницького вперше:
«Місто дуже сподобалося. Чистеньке. Затишне. Пошукала спиляний монумент Ленінові. Зараз така тенденція, що в кожному центрі стоїть п’єдестал без Ілліча, а на ньому прапор. У Хмельницькому такої підставки з прапором немає. Обвела поглядом площу – немає. Гм. Питаю:
– У вас що, Леніна не стояло?
– Стояв. На тому місці тепер отака велика інсталяція.
Ну нічого собі! Гляньте, що вони поставили замість Лєніна. Яке ж воно гарнющо-українське. Ніщо не нагадує про вождя пролєтарієв. Композиція має багато елементів і вся дише Україною. Щось там, правда, хмельниччани бурчать у її бік. От дурнесенькі! Та припиняйте ви цю погану українську звичку все критикувати! Ця інсталяція унікальна і ви разом з нею», – зазначила письменниця.
«А потім були оці коридори «мерії» з колоритними картинами, – продовжила Лариса Ніцой. – Беее, яке слово, «ме-е-е-е-рія», воно зовсім не тулиться в ту українську Україну, що я побачила.
А потім були працівники в кабінетах. Усміхнені, привітні, розмовляють українською. І кругом такий порядок! Все вилизано. Ото так, як у музеї, не лише в коридорах, а й у кабінетах теж. От звідки чистота на вулицях.
А потім була повна зала людей, які з’їхалися звідусюди і говорили про Україну і мову. Ви думаєте, бідкалися на доленьку, які ж ми бідні і наша мова бідна? А нічого подібного! Дух бойовий. Всі казали: «Досить кланятися! Ми господарі на своїй землі!» А, ні, таки бідкалися. Що зала виявилася мала і тріщала від кількості людей, а охочих було набагато більше.
А потім нас водили на місцеве телебачення. Якась новенька студія. А потім у стильне і дуже смачне місце, погодувати. Теж новеньке (я не даремно вживаю багато разів це слово) – і похвалилися, що таких родзинкових місць у Хмельницькому стає все більше. Не всі виживають, на жаль, та все ж…Стою вже вдома на своїй кухні, калапуцяю на сніданок вівсянку, а перед очима те листя салату під різними соусами і приправами з різними вибриками і викрутасиками на тарелі. Ммммм…».
Також громадська діячка наголосила, що українцям варто перестати постійно тужити за страшними подіями минулого:
«Тож поки сиділи в тому смачному місці, нас розважили розповіддю про Африку. Що там усе вилизано, вздовж доріг підсвітка, і це ми насправді Африка, а вони – цивілізація. Ох і заїло це мене. Розсердилася я. Ні, не на оповідача, і не на господарів. На нас, українців. Довго ми ще тужитимемо за голодоморами і геноцидами? Таке враження, що лише нас голодоморили і геноцидили. Так, знати про винищення нашого народу треба. Але досить вже тужити. Чорт. Африка! Якихось 100 з лишком років тому вчені сперечалися, чи люди, які її населяють – то таки люди чи хтось інший. І це наш (!) Миклухо-маклай, українець (!) припинив ці сперечання світової науки антропології, довівши, що то люди, а не мавпи, бо поїхав і жив з ними, і дослідив подібних аборигенів...І яку ми сьогодні маємо Україну?».
Разом з тим, Лариса Ніцой заявила, що міська влада Хмельницького показала їй шматочок мрії – української України.
«Я все розумію про купу всього, що лишилося за спиною. Але, личко мені показали українське. І воно не дихає занепадом. І навколо мене були не дідусі в солом’яних капелюхах, а молоді галантні чоловіки у вишиванках, пристойних костюмах з дорогими парфумами і жінки – енергійні, беручкі, розумні, гарні. І українська Україна в них не напоказ. Вона в душі. То стиль життя такий.
Я дуже втішена Хмельничанами. Бо я ж насправді не владі зараз дифирамби співаю, у місцевих до неї може бути купа щоденних питань. Я зараз співаю оду радості мешканцям Хмельницького, що обрали курс на українську Україну. Бо могли ж обрати добкіна. Ні, Хмельниччани не могли! Чекаю подібних форумів «За українську мову» в інших містах. Будуймо скрізь українську Україну. Як же ж мені було добре серед тих усіх людей», – написала Ніцой.
Нагадаємо, 27 червня у Хмельницькому відбувся форум «За українську мову», на якому виступили відомі українські мовознавці та громадські діячі, серед них – і Лариса Ніцой.
Раніше Всеукраїнський Форум «За українську мову» уязв старт у Києві 8 травня.
ІА "Вголос": НОВИНИ