Оновлений звіт з єдиного соціального внеску слід подати за серпень не пізніше 20 вересня 2018 року

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Міністерство фінансів України наказом від 15.05.2018 №511 виклало у новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 11 червня 2018 р. за №92/32144 та набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.07.2018 року №51. Таким чином, він набирає чинності з 01 серпня 2018 року.

Оновлений звіт з єдиного соціального внеску слід подати за серпень не пізніше 20 вересня 2018 року.

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ДФС України у зв’язку з набранням чинності 04.05.2018 наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 №381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за №451/31903 (далі – наказ №381), листом від 11.07.2018 №21051/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ» (далі – лист № 21051) повідомила наступне.

Наказом №381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зі змінами і доповненнями) (далі – наказ № 21). Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) декларації та визначено особливості їх заповнення.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання декларації 09.08.2018).

Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.

У таблиці 1 додатку 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» передбачено окремі рядки для відображення коригування податкових зобов’язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.

У таблиці 1 додатку 5 (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» передбачено окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.

Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2

 

У таблиці 1 додатку 9 (Д9) «Обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН» зазначається:

- у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;

- у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).

У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.

Детальніше з інформацією про заповнення податкової звітності з ПДВ можливо ознайомитись у листі №21051, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72968.html

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.4 ст.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – П(С)БО № 1), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами, фінансова звітність складається з:

● балансу (звіту про фінансовий стан) (далі – баланс);

● звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі – звіт про фінансові результати);

● звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Тобто, при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали складається та додається саме проміжна фінансова звітність.

З 01.01.2018 набув чинності Закон України від 05.10.2017 №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень» (далі – Закон №2164), яким викладено у новій редакції п. 1 ст. 13 Закону №996, а саме: «звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.»

Слід зауважити, що до 01.01.2018 вищезазначений пункт ст. 13 Закону № 996 був викладений у такій редакції: «звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).»

Таким чином, з 01.01.2018 із ст.13 Закону №996 виключено положення щодо складання проміжної фінансової звітності у складі лише балансу та звіту про фінансові результати.

Отже, відповідно до норм П(С)БО № 1 проміжна фінансова звітність також складається з: ● балансу; ● звіту про фінансові результати; ● звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ).

Відповідно до вимог п. 46.5 та п. 46.6 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.

Так, у спеціально відведеному полі декларації «Наявність додатків» у клітинці ФЗ проставляється позначка «+» та у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності»  позначка «+» проставляється у відповідних клітинках, а саме:

- Баланс (Звіт про фінансовий стан);

- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал;

- Примітки до річної фінансової звітності;

- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва;

- Спрощений фінансовий звіт  суб’єкта малого підприємництва.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7  ст. 48 ПКУ).

За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 09.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю» (далі – Наказ № 602), яким відповідно до п. 52.6 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 № 811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за № 1266/31134, затверджено три узагальнюючі податкові консультації (далі – Узагальнюючі податкові консультації), а саме:

щодо справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що безпосереднім платником плати за землю виступає особа, стосовно якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників);

щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що особу, яка володіє нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку згідно із записом, сформованим у Державному земельному кадастрі, у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не повинна сплачувати земельний податок;

щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку. Узагальнюючою податковою консультацією визначено, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок. Разом із тим, абзац четвертий п. 297.1 ст. 297 Кодексу не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок зі сплати податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління.

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що у зв’язку з неврегульованістю питання щодо формування податкового кредиту з вартості придбаних транспортних засобів, які будуть використовуватись у межах підприємницької діяльності платника ПДВ, ДФС України повідомила наступне.

Розділ V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким регулюється порядок оподаткування ПДВ і, зокрема, порядок відшкодування з бюджету ПДВ, застосовується до фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальних підставах.

Згідно з п.63.3 ст.63 ПКУ платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.21.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок) зі змінам та доповненнями.

Так, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIII Порядку).

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкта оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Отже, ФОП при придбанні, зокрема, вантажного автомобіля має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості такого автомобіля при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної та задекларувати бюджетне відшкодування з ПДВ.

При цьому ФОП зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

 

 

Під час тренінгу - навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст. 14 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів, а у разі незабезпечення його гарантійного ремонту, не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО.

Згідно з ст.17-1 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до ЦСО, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, застосовуються фінансові санкції, а саме: у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, встановлені Законом №265, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.