Тему досліджував кореспондент «Вголосу». Крім основної глобальної причини затримки з реалізацією проекту «Трамвай на Сихів» – перенесення ринку «Санта-Барбара», з’явилася не менш глобальна – необхідність заміни аварійного колектора на вул. Угорській. Якщо на першу проблему можна сяк-так тимчасово закрити очі й дещо відкоригувати схему руху, то заміна колектора потребує значних коштів – 5 млн євро. Зараз це стало однією з вимог ЄБРР, за підтримки якого здійснюють це будівництво. Уже майже рік у Львові тривають розмови про те, що місто звернеться до Європейського банку реконструкції і розвитку з проханням дофінансувати проект ще на 5 млн євро, щоб замінити колектор.
Коли відновлювали роботи з будівництва трамвайної колії ще в березні цього року, також говорили про необхідність замінити колектор. Однак до сьогодні немає ані грошей, ані рішення ЄБРР.
Директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза в коментарі «Вголосу» підтверджує, що будівництво колії на Сихів іде за планом, окрім двох моментів – «Санта-Барбари», де не вирішено питання з перенесенням ринку, і заміни колектора.
«Ми очікуємо від ЄБРР рішення про збільшення суми фінансування, оскільки не зможемо будувати трамвайну лінію, знаючи, що колектор перебуває в катастрофічному стані. Ми вже звернулися в банк, подали всі документи, приїжджали відповідні експерти, тепер очікуємо від них рішення», – розповів Олег Береза.
За його словами, на сьогодні готовність трамвайної лінії від «Санта-Барбари» до Сихівського мосту становить більш як 90%.
«Залишилося зробити трамвайні переїзди, де колія сходиться з дорогою, побудувати посадкові платформи тощо. Все це зроблять дуже швидко, просто зараз роботи не в активній фазі виконання, оскільки деяких робітників відправили на інші важливіші ділянки – на вул. Свенціцького, Стуса, Б. Хмельницького», – каже Береза.
Майже повністю виконано роботи на вул Свєнціцького-Стуса, де до кінця місяця обіцяли відкрити дорогу.
«Сьогодні стане відомо, коли відкриють вул. Стуса, її вже завершили, однак іноземні інженери мають ще здійснити перевірку й дати згоду на відкриття, – пояснює Береза. –Також є питання на цій ділянці з будівництвом нижнього колектора, де на 50% виконано роботи із загального будівництва. Залишилося ще 50%, і паралельно зверху починають роботи з ремонту дороги».
Однак насправді не відомо, коли буде остаточне рішення Європейського банку реконструкції та розвитку щодо виділення Львову додаткового кредиту в розмірі 5 млн грн на будівництво нового колектора.
«Ми здійснили всі необхідні дослідження, оцінку пропозицій, після цього провели консультації, запросили експертів від банку й незалежних фахівців і тепер уже всі документи передано в банк. Формально звіт передано їм ще минулого тижня, ми очікуємо на відповідь, можливо, й цього тижня. Загалом сподіваємося на позитивне рішення. Просто це велика сума і банк повинен провести всі необхідні процедури, дослідити, чи немає зловживань», – каже Береза. Про негативний висновок ЄБРР чиновники намагаються навіть не думати.
Тим часом на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради було ухвалено рішення про передачу ЛКП «Львівавтодор» функцій замовника на виконання робіт з реконструкції каналізаційного колектора на проспекті Червоної Калини – вул. Стуса. Олег Береза пояснює, що розробляли цілком новий проект, замовником якого виступав «Львівводоканал».
«Нам передали функції замовника. Ми ж хочемо, щоб за всі виконані роботи несла відповідальність та сама фірма – компанія «Онур», яка вже проводить ремонт дороги та, відповідно, нестиме відповідальність і за колектор», – каже Береза.
Ще минулого тижня на запитання, чи таки встигнуть до кінця року запустити трамвай на Сихів, чи ні, Береза відповідав, що до кінця року вони встигнуть зробити дорогу, а ось відремонтувати колектор – ні, бо це складні роботи.
«Якщо буде рішення щодо колектора – це дозволить нам збудувати дорогу й відкрити її для використання. Можна паралельно виконувати роботи під землею і над нею. Якщо нам дадуть фінансування, то ми можемо розпочати роботи з реконструкції колектора і паралельно наверху проводити будівництво дороги. Весь колектор не проходить по ділянці під дорогою, є ще суміжні ділянки, тому ми можемо розпочинати роботи з будівництва нового колектора, підключаємо його до старого, запускаємо транспорт і трамваї по новозбудованій дорозі та паралельно доробляємо новий колектор, – каже Береза. – Якщо так це все буде зроблено, можна буде говорити про те, що ми до кінця року завершимо ці роботи. Але це за умови, що ми отримаємо позитивне рішення від банку».
Утім сьогодні чиновник уже менш оптимістичний і заявляє, що про конкретні дати ніколи не йшлося: «Ми не ставили собі за ціль завершити цей проект до виборів чи до кінця року. Для нас головне питання – якісне виконання будівельних робіт, тим паче, що все це контролює ЄБРР, їхні консультанти та інженери. Вони не прив’язуються лише до тих дат, які є в контракті. Оскільки ми вносили певні корективи в проект, коли буде погоджено реконструкцію колектора, вноситимуть ще деякі корективи в проект будівництва», – каже Береза.
Він зізнається, що для міста нині головне погодити будівництво колектора, бо можна збудувати всю дорогу, а цих 800 м, де проходить колектор, не зробити, і тоді трамвай не поїде.
«Для нас важливо отримати погодження з ЄБРР щодо фінансування, а всі ці моменти, які стосуються будівництва, узгоджено. Якщо банк дасть нам ці кошти зараз, то це означатиме, що ми за 3-4 місяці зможемо відкрити дорогу. Якщо це перенесуть на якийсь термін, відповідно, й ми муситимемо офіційно перенести завершення будівельних робіт. У ЄБРР точно розуміють, що це – необхідність», – упевнений Береза.
Водночас голова постійної депутатської комісії Львівської міської ради з фінансів та планування бюджету, «свободівець» Яромир Самагальський вважає, що всі ці проблеми, які нібито «раптово» виникли з реалізацією проекту «Трамвай на Сихів», свідчать про некомпетентність та безвідповідальність мера Львова Андрія Садового та його команди. «Я думаю, що це неорганізованість та нефаховість при підготовці такого серйозного проекту. Підготовчий процес тривав дуже довго, писали відповідні проекти і про колектор було все відомо, всі матеріали були. Чому воно тепер усе виникає, складно пояснити. Це все нефаховість», – каже Самагальський. Так само й те, що із завершенням проекту не встигають, свідчить про погану організацію.
Загалом, за його словами, про те, що місту намагаються нав’язати черговий кредит у розмірі 5 млн євро, депутатів навіть не повідомили.
«На мою думку, коштів, які було передбачено на цей проект, – більше ніж 17 млн євро – мало б вистачити», – додає Самагальський.
Депутат наголошує, що проект «Трамвай на Сихів» показав системну проблему, яка стосується загалом Львівської міської ради.
«Останніми роками міський голова більше користувався послугами не інженерів-технарів при проведенні ремонтних робіт, а лише піарників, от і маємо результат. ЄБРР повідомив, що не фінансуватиме проект, якщо не буде замінено колектор. Коли брали позику, коли робили дослідження, не було відомо про колектор? Тоді виникає запитання: чи взагалі робили ці дослідження? Міський голова Андрій Садовий привів до керування нефахових людей, натомість усіх спеціалістів, інженерів позвільняв. Садовому не цікаві старі технарі, які знають мережі та інфраструктуру міста. Їх можна розігнати, бо вони не розуміються на піарі. На їхнє місце прийшла молода команда ефективних менеджерів, які знають по дві іноземні мови, вміють залучати гранти і позики, але не вміють читати креслення. Вони вміють говорити з іноземними грантодавцями, але не вміють говорити з львів’янами. Вони прекрасно організовують «урочисте перерізання стрічки», а не рутинні підготовчі роботи», – наголошує Самагальський.
Тому, чи поїде таки трамвай на Сихів, нині залежить винятково від рішення ЄБРР. Про вартість самого проекту, який у разі позитивного рішення банку подорожчає ще на 5 млн євро, вже й говорити якось немає сенсу. Нагадує ситуацію з будівництвом стадіону до Євро-2012, коли початковий проект зріс з 657 млн до 3 млрд грн.
Нагадаємо, згідно з попереднім проектом будівництва, трамвайну колію на Сихів мали прокласти по вул. Стуса вздовж просп. Червоної Калини до «Санта-Барбари». Фінансування проекту складалося з кредиту ЄБРР – 6 млн євро, гранту німецького уряду – 5 млн євро і 6,8 млн євро з міського бюджету. Тепер до цієї суми теоретично слід доплюсувати ще 5 млн євро.
Олена Янковська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ