Щорічно 29 січня в Україні відзначають День пам'яті героїв Крут.

Саме цього дня, 29 січня 1918 року, за 130 км на північний схід від Києва відбувся бій чотиритисячної більшовицької армії Михайла Муравйова проти загону з київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 воїнів, повідомляє «112 Україна».

Протиборчі сторони

Більшовики й Українська Народна Республіка. Бойові дії почалися ще в середині грудня 1917-го, а після Четвертого універсалу Центральної Ради (і фактичного проголошення незалежності УНР) 22 січня 1918 року Україна та більшовицька Росія де-факто опинилися у стані війни.

УНР сподівалася на федеративні відносини з Росією — тобто хотіла отримати самостійність у прийнятті рішень. Більшовики ж були проти. Результатом став ультиматум Центральній Раді, виконання якого означало б, по суті, дозвіл на втручання у внутрішні справи.

Не чекаючи відповіді, більшовики вирішили пустити в хід армію.

Наступ ішов двома групами: одна — вздовж залізниці Харків — Полтава — Київ, друга — за напрямком Курськ — Бахмач — Київ.

Бої біля станції «Бахмач» тривали кілька днів. Після цього українській армії довелося відступити до станції «Крути», де відбулася битва студентів та юнкерів проти регулярної більшовицької армії.

Командири

Сили УНР очолював колишній кадровий офіцер царської армії Аверкій Гончаренко. Під час Другої світової війни він вступив до дивізії «Галичина» і воював проти СРСР. Опісля емігрував і прожив решту життя в США.

На чолі армії більшовиків стояв організатор масових убивств у Києві Михайло Муравйов.

Бій під Крутами: головне

Бій тривав п'ять годин. Українці відбили кілька атак більшовиків. Однак на допомогу стали прибувати інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку чернігівської колії підійшов радянський бронепотяг, який почав обстріл оборонців зі запілля.

Коли бій почав стихати, українське командування отримало телеграму з Ніжина, в якій йшлося, що розташований там курінь ім. Тараса Шевченка заявив про підтримку радянської влади. Після цього студентам наказали поступово відходити до поїзда, який стояв на іншому боці станції «Крути» у напрямку Києва. Більшості вдалося відступити потягом, який їх чекав. Однак з'ясувалося, що в метушні в полон захопили близько 30 юнаків.

Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з боку радянських військ (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. Повідомляється, що з полонених студентів спершу знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Пипський перед розстрілом почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.

Після розстрілу місцевим жителям якийсь час забороняли ховати померлих. Пізніше тіла урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Історичне значення

Ціною своїх життів студенти й юнкери затримали наступ ворога на чотири дні. Це дало можливість придушити в Києві повстання більшовиків, не дати супротивнику з ходу захопити українську столицю, а також вчасно підписати мирний договір із Німеччиною й її союзниками (Брест-Литовський договір), який призупинив захоплення України більшовиками. Цей бій через століття порівнюють із сучасними епізодами бойових дій на Донбасі, а саме з обороною Донецького аеропорту.

Вшанування пім'яті

У радянський час події під Крутами або замовчувалися, або обростали міфами і здогадками. В основному це звинувачення на адресу Центральної Ради й українського військового командування, які допустили загибель юнкерів і студентів. Водночас український поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку студентів вірш «Пам'яті тридцяти».

2006 року на станції «Крути» відкрили Меморіал пам'яті героїв Крут. Основним елементом споруди є десятиметрова червона колона — копія колон фасаду червоного корпусу Київського національного університету ім. Т. Шевченка, звідки були більшість увічнених студентів-героїв. Поруч із пам'ятником відтворили залізничну станцію з паровозом і вагонами, в яких відкривається експозиція, присвячена боротьбі за незалежність України в 1917-1919 роках. Також меморіальний комплекс містить у собі каплицю. Неподалік від пам'ятника викопали невелике озеро у формі хреста.

До 80-річчя подій під Крутами Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом в одну гривню.

Також проводять народні віче та реконструкції бою під Крутами.

А в лютому 2019 року у прокат вийде фільм «Крути 1918», що розповість про героїчну битву українських студентів.

ІА "Вголос": НОВИНИ