Саме такі підрахунки зробила Держслужба статистики за підсумками півріччя. Рік тому ми витрачали менше – 90,8% заробітків, два роки тому – 89,2%, пише «Сегодня».
Експерти бачать тенденцію до збільшення витрат в тому, що найзатребуваніші товари і послуги, перш за все – це продукти і ліки, а також витрати на проїзд, дорожчають швидше, ніж показує середня інфляція по країні. Навіть збільшення середніх зарплат за три роки в 1,7 рази позбавило змоги зберегти більше, навпаки – витрати виросли.
За даними Держстату, всі українці витратили за перше півріччя понад 442 млрд. Якщо врахувати, що в країні більше 16 млн домогосподарств, кожне з яких в середньому налічує 2,58 людини, то дохід на одне домогосподарство становить близько 4 600 грн/міс. З них на продукти йде 1850 грн/міс., а, наприклад, на проїзд – 460 грн/міс., на шкідливі звички – 330 грн/міс., на ліки – 280 грн/міс.
Цифри приблизні, тому що в селі завдяки городу на їжу витрачають менше, ніж в місті. Також не всі вживають алкоголь, не всі палять, у всіх різний стан здоров'я. Цікавіше інше: на тлі великих витрат на їжу і транспорт люди витрачають в сім разів більше грошей на спиртне і цигарки, ніж на освіту!
А також майже вдвічі більше, ніж на відпочинок, зв'язок, покупку одягу та взуття. Більше того, за три роки витрати на навчання в процентах впали на третину, а в грошах залишилися практично такими ж. З урахуванням інфляції з 2015 по 2017 рік витрати на навчання стали меншими на 34%. А на шкідливі звички народ грошей, як і раніше, не шкодує: в грошах ми зараз витрачаємо на них більше на 11,5 млрд грн, ніж в 2015 р, у відсотках – на 18%, причому з урахуванням інфляції.
Економісти кажуть, що перерозподіл витрат на користь продуктів говорить про зниження рівня доходів населення.
«Нехай падіння невелике, але це факт: українці стали менше відпочивати, їздити, перш за все – на особистому транспорті, і більше витрачати на щоденні нагальні потреби, – аналізує економіст Іван Нікітченко. – В той же час ми не хочемо кидати палити і вживати спиртне: зі статистики видно, що, незважаючи на зростання акцизів, частка витрат на цигарки залишається на стабільному рівні».
Президент Украналітцентру Олександр Охріменко згоден з тим, що народ трохи затягнув пояси, незважаючи на номінальне зростання зарплат: «Ціни на продукти, перш за все, вищого гатунку, ростуть швидше середньої інфляції в країні, тому люди змушені не тільки більше витрачати на їжу, але і переходити на більш дешевий асортимент».
А от зниження витрат на освіту Охріменко пояснює не небажанням українців вчитися, а зменшенням кількості студентів через демографічні причини: «Три роки тому студентів було 400 тисяч, зараз – 320 тисяч, а число бюджетних місць залишилося тим же, значить, менше контрактників».
За прогнозами експертів, потерпіти доведеться ще три роки, а після 2020 року почнеться пожвавлення як світової, так і української економіки.
ІА "Вголос": НОВИНИ