Причому зниження нерівності обумовлено не скороченням високих доходів, а зростанням низьких, відзначають директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова та Олександр Цимбал у своєму матеріалі для DT.UA.
Якщо протягом перших п'яти місяців 2016-го доходи 10% високооплачуваних чоловіків перевищували доходи 50% найменш оплачуваних у 20,7 раза, а жінок — у 13,2 рази, то за перші п'ять місяців 2017-го ці показники скоротилися до 15,1 і 11,1 рази відповідно. Таким чином, згідно з даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, нерівність в цілому зменшилася на 30%, серед чоловіків — на 40%, а серед жінок — на 20%.
У той же час, дані Держреєстру свідчать, що нерівність доходів населення в Україні в цілому і в окремих містах, зокрема перевищує ці показники не тільки в країнах з оціально орієнтованою ринковою економікою, але і по країнах з домінуванням імперативів ринкової свободи.
«Фактично... нерівність в Україні сягає неприпустимо високого рівня і загрожує соціальним відторгненням значних груп населення, що не мають жодних можливостей самостійно вибратися з пастки, до якої вони потрапили. Навряд чи щось може змінити підтримка, яку надає держава», – констатують автори.
Державне регулювання доходів в Україні переважно зводиться до економії бюджетних коштів. У свою чергу, кошти, необхідні для фінансування соціальних потреб, визнаються чистими втратами», а соціальна політика — необхідністю виконувати зобов'язання держави.
Такий підхід — і з урахуванням подвійних стандартів, і в частині тлумачення соціальних трансфертів як виключно безповоротних витрат — безперечно, є помилковим. Тому, незважаючи на потужний ресурсний потенціал, Україна залишається бідною і поляризованої країною
«Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ