Подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає в таких випадках:

Share to facebook Share to twitter Share to telegram Share to viber

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належать, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Крім того О.Парубій нагадала про способи надання декларації про майновий стан і доходи, зокрема про те, що  відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за вибором платника податків, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової звітності в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому спливає такий граничний строк (п.49.5 ст.49 ПКУ).

Крім того, слід зазначити, що обов’язок щодо заповнення та подання Декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

- батьків (усиновителів), опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом.

 

 

Про це повідомив в.о.начальника Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Андрій Кобільник під час зустрічі з одним із найбільших платників податків району.

Андрій Кобільник нагадав, що з 1 січня 2017 року статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3200 гривень.

Звернув увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Наголосив, що отримання заробітної плати в «конвертах» – це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівників, зокрема:

• права на відпустку, у т. ч. у зв’язку з вагітністю і пологами;

• права на оплату листка непрацездатності;

• права не працювати у вихідний чи святковий день;

• права на виплату вихідної допомоги при звільненні з роботи;

• права на призначення пенсійного забезпечення залежно від страхового стажу;

• права на збільшений розмір допомоги з безробіття відповідно до заробітку за останнім місцем роботи;

• права на допомогу у разі отримання травми на виробництві тощо

Андрій Кобільник повідомив про те, що в 2017 році суттєво посилилася відповідальність за порушення законодавства про працю:

- у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час розмір штрафної санкції складатиме 96 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у розмірі 32 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- за недопущення до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачені фінансові санкції у розмірі 32 0000 гривень.

 

 

Про це на зустрічі з платниками податків, яка нещодавно відбулась у приміщенні Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, розповів заступник начальника – начальник Сихівського відділення Ігор Лазорко. Зокрема, він інформував, що Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату в наступному розмірі:

- у місячному - 3200 гривень;

- у погодинному - 19,34 гривні.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року становитиме 1544 гривень, з 1 травня – 1624 гривні, з 1 грудня – 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Також звернув увагу, що розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З 1 січня 2017 року розмір мінімального страхового внеску складатиме 704,00 грн. (3200 грн. х 22%).

Крім того, зміниться максимальний розмір заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. З 1 січня 2017 року він становитиме 40000 грн. (1600 х 25 прожиткових мінімумів).

«Роботодавець зобов’язаний:

- оформити працівника на роботі у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції;

- забезпечити достовірний облік виконаної працівником роботи;

-  виплачувати заробітну плату працівникам регулярно не рідше двох разів на місяць» - наголосив Ігор Лазорко.

Повідомив платникам податків, що за порушення трудового законодавства чекають штрафи за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та неналежне оформлення трудових відносин з працівниками.

 

У Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області днями відбулася зустріч платників податків, що сплачують плату за землю, з виконуючим обов’язки першого заступника начальника Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Андрієм Кобільником. 

Андрій Кобільник інформував, що основним законодавчим документом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, (далі за текстом – Кодекс).

Пунктом 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Кодексу визначено, що плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платниками податку є власники земельних ділянок та землекористувачі (п.269.1 ст.269 Кодексу).

При цьому, відповідно до ст.271 Кодексу, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п.286.2.ст.286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Водночас слід урахувати, що відповідно до п.12.3 ст.12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, у межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Установлення місцевих податків та зборів здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, установлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Щодо орендної плати, то відповідно до п.288.5 ст.288 Кодексу її розмір встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку;

- для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Крім цього за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016  № 1791 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення – 106 відсотків.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06.

Водночас, А.Кобільник звернув увагу, що в нормативно-правових актах, якими регулюється проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відбулися суттєві зміни. Зокрема, з 1 січня 2017 року набрав чинності новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.12.2016 року за № 1647/29777.

Отже, для обчислення земельного податку та орендної плати доцільно звернутись до органів Держгеокадастру на місцях для одержання нової довідки (витягу) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана після 01.01.2017 року, копію довідки надати при поданні податкової декларації на поточний 2017 рік.

Наприкінці зустрічі Андрій Кобільник поінформував присутніх, що у січні 2017 року до місцевих бюджетів платниками податків Галицької ОДПІ було сплачено 10,6 млн.грн. плати за землю, з них 9,8 млн.грн. платниками податків – юридичними особами та 0,9 млн.грн. платниками податків – фізичними особами.

Платники податків, які були присутні на зустрічі, подякували Андрієві Кобільнику за надане фахове роз’яснення.

 

 

На зустрічі з платниками податків в.о.першого заступника начальника  Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Андрій Кобільник поінформував, що Міністерство фінансів України у листі від 19.01.2017р. N31-11150-09-10/1342 надало роз’яснення щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи.

Так, з 01 січня 2017 року відповідно до Закону України від 20.12.2016 N 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі - Закон N 1791) набрали чинності зміни та доповнення, а саме відповідно до пункту 292¹.2 статті 292¹ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) базою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

При цьому статтею 289 Кодексу визначається загальний порядок індексації нормативної грошової оцінки земель в цілях застосування податкового законодавства, а саме передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель визначається виходячи із значення індексу споживчих цін за попередній рік.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4 %.

Водночас підрозділами 6 та 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості справляння плати за землю та єдиного податку відповідно.

Так, із 01 січня 2017 року при розрахунку плати за землю враховуються наступні особливості:

1) індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується зі значенням 120 відсотків (пункт 6 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу);

2) індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується зі значенням (пункт 8 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (з урахуванням змін, внесених Законом N 1797)):

- для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 %;

- для земель несільськогосподарського призначення - 106 %.

Загалом пунктом 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено особливості індексації нормативної грошової оцінки земель і метою нарахування єдиного податку, зокрема, встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи, застосовується із значенням 100 %.

Враховуючи, що Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників 4 групи, Міністерство фінансів України роз’яснює, що з 01 січня 2017 року при нарахуванні єдиного податку платникам 4 групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін:

за 2015 рік - 100 %;

за 2016 рік - 112,4 %.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Міністерства фінансів України від 19.01.2017 р. N 31-11150-09-10/1342 «Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи».

Учасники зустрічі висловили впевненість у доцільності  проведення подібних зустрічей і в подальшому.

 

 

Заступник начальника – начальник Пустомитівського відділення Любов Михайлів на зустрічі із представниками бізнесу інформувала, що з початку 2017 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2016 року.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів належать, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів належать, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Обов’язок платника податку щодо подання декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

 

На зустрічі з платниками податків, яка нещодавно відбулася в приміщенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Лілія Зубейко розповіла присутнім про порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Неприбуткові установи та організації, як ті, що проводять діяльність, так і ті, що її не проводять, повинні відзвітувати за 2016 рік шляхом подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність (далі ― Звіт).

Подання Звіту є обов’язковим за наявності будь-яких показників за рік, які підлягають декларуванню, у тому числі і показників, які мають нульове значення.

Фінансова звітність є невід’ємною частиною звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, її подання є обов’язковим.

Неприбуткові установи та організації звітують не пізніше 01 березня 2017 року, звернула увагу Лілія Зубейко.

Вона зазначила, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (далі – Звіт), у якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості.

Форма Звіту передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Дані, наведені в Звіті, повинні бути на підставі даних бухгалтерського обліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.

При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

У рядку 1.15 Звіту відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, і яких:

у рядку 1.15.1 відображається благодійна допомога;

у рядку 1.15.2 ГД – гуманітарна допомога та дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. 2 додатка ГД Звіту;

у рядку 1.15.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту відповідно).

При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. 3 додатка ГД Звіту.

Рядок 1.16 Звіту передбачений для відображення інших доходів, які не включені до рядків 1.1 – 1.15 Звіту.

Роз’яснення щодо порядку заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553, надано Державною фіскальною службою України в листі від 17.10.2016 № 33649/7/99-99-15-02-01-17 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації».

Також Лілія Зубейко розповіла, як ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій. Вона поінформувала, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).

Відповідно до п.12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника (оновлена версія)» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Реєстр неприбуткових установ та організацій офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Крім того, користувачі мають змогу завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

_