Про це інформує Польське радіо
У середу сенатська Комісія справ еміграції та зв'язків з поляками закордоном вислухала інформацію МЗС і Міністерства внутрішніх справ та адміністрації на тему реалізації нового Закону «Про карту поляка».
Заступниця директора Департаменту співпраці з Полонією та поляками за кордоном у МЗС Маґдалена Пщулковська звернула увагу, що наступного року мине десять років від ухвалення Закону «Про карту поляка». «У квітні наступного року може відбутися нагромадження, адже будуть не тільки нові заяви про видання карти поляка, але дійсність свою втратять перші карти, видані відразу після вступу у силу закону», – зауважила вона. Чиновниця нагадала, що карту поляка видають терміном на 10 років, а перші документи були надані у травні 2008 року.
Маґдалена Пщулковська поінформувала, що до 15 серпня 2017 року було розглянуто 18 тисяч 647 заяв про надання карти поляка. Своєю чергою, торік це число становило 27 тисяч. Чиновниця зауважила, що невідомо, скільки таких заяв може бути розглянуто протягом усього 2018 року.
Віце-міністр внутрішніх справ і адміністрації Себастіан Хвалек нагадав, що на МВСіА накладено, головним чином, «питання фінансових виплат для власників Карти поляка». «Дані свідчать про те, що від січня до 1 вересня 2017 року подано приблизно 7 тисяч заяв про надання дозволу на постійне перебування на підставі Карти поляка та майже 5 тисяч клопотань про грошові виплати для цих осіб», – сказав Хвалек. Він повідомив, що найбільшу кількість заяв на отримання таких виплат подано у Мазовєцькому (31%), Люблинському (12,6%), Малопольському (10,5%) та Нижньосілезькому воєводствах.
Як сказав Хвалек, найбільше заяв подали громадяни України та Білорусі. «Більшість клопотань про соціальні виплати розглядаються позитивно», – наголосив він і додав, що негативні рішення є наслідком, здебільшого, «недотримання заявником формальних вимог».
Нагадаємо, новий Закон «Про Карту поляка» президент Польщі Анджей Дуда підписав у грудні 2016 року. Документ передбачає, що рішення про грошові виплати для її власників, котрі клопочуться про надання їм дозволу на постійне перебування у Польщі, видають не старости, а воєводи. Виключено також можливість подачі наступних заяв особами, котрі отримали допомогу у максимальному розмірі протягом 9 місяців та можливість отримання виплати особами, котрі використали ці кошти як члени сім’ї заявника.
Роман Грицьків
Раніше історик Роман Грицьків зазначав, що роздача українцям карти поляка несе у собі загрозу національній безпеці України:
«Зараз цьому ми усі дуже радіємо, кожен шукає якісь корені, намагається отримати цю карту, щоб без проблем їздити до Польщі, отримувати там освіту, роботу та певне соціальне забезпечення. Що це, як не формування польської ідеологічної та демографічної бази для відстоювання власних інтересів на території України? Польський уряд піднімає документи і одного дня на міжнародному рівні заявляє: «Це Карта поляка, стільки людей в Західній Україні володіє цією картою, значить вони є поляками». Відповідно виникає питання, що поляки на законодавчому рівні мають претензії на українські землі і можуть цим скористатись. Звернімо увагу й на культурні аспекти: в нас Римо-католицька церква, на жаль в Західній Україні є польською Римо-католицькою церквою. Вона стала головним речником збереження польської культурної та історичної спадщини у Львові. Польські католики зараз висунули низку претензій на наші матеріальні цінності, зокрема вимагають повернути їм певні об’єкти, як-от: музичну школу, що на вулиці Личаківській, біля костелу Святого Антонія, комплекс колишньої духовної семінарії на вулиці Кривоноса, а також біля Катедри.
На мою думку, завдяки цим аспектам здійснюються базові кроки, щоб підготувати Львів до польського повернення».
ІА "Вголос": НОВИНИ