У польських виданнях з'явився матеріал про «українського біженця», який віджав у Міноборони земельну ділянку.

Вочевидь поляків, де наразі перебуває найбільша українська діаспора, таки стали діставати деякі наші персонажі. Воно й не дивно – дивлячись на деяких «біженців», чиї пики згорда поглядають на громадян Польщі із вікон джипів з українськими номерами, мимоволі запитаєш себе: а з якого переляку я маю відривати щось від своїх дітей і давати цим «постраждалим» бикам? Про це пишуть «Коментарі».

Тема про те, що далеко не всі біженці з України є дійсно біженцями, і з них варто б спитати за їхні статки, в Польщі (як і в інших країнах Європи) не те що непопулярна, але її намагаються не дуже зачіпати, аби не викликати роздратування у власних громадян. Бо влада розуміє – із мільйонів українців, які втекли в Польщу від війни, тих, хто втік з грошима, вкраденими у України, дійсно небагато. Однак якби ж ці люди сиділи тихо та не відсвічували! Ні – вони звикли в себе вдома, що гроші дозволяють їм все, і ці звички перенесли в гостинну Польщу. Наслідок – ось:

Це – стаття про українця Тараса Задорожного, який розкатує вулицями Варшави на скромному Land Rover з українськими номерними знаками BC6598MX. І, звісно, у поляків, які часто віддають останнє українським біженцям, виникає логічне питання: «- А чому я маю відривати шматок хліба у своєї дитини і давати оцьому жлобу на джипі? Невже він так потребує моєї допомоги?» Чим вже дістав Тарас Задорожний поляків і кого саме з них – невідомо. От лишень тільки наслідком став матеріал у кількох польських ЗМІ із заголовком «Чому Тарас Задорожній утік до Польщі, а правоохоронні органи його не затримали?». Що Задорожній когось конкретно дістав, можна зрозуміти із самого матеріалу. Бо розкопана вся історія цього «українського біженця», який перетнув україно-польський кордон ще 24 лютого минулого року, на тому самому джипі  Land Rover BC6598MX. Поляки пишуть, що у Варшаві вже кілька років живе його дружина Оксана Винник, яка в Україні володіє цілою низкою підприємств:

Оцінюються статки сімейства Задорожних, які отримують у Польщі допомогу в якості біженців з України, у 4,28 мільйона доларів. А всього ж на Оксану Винник зареєстровано 9 об'єктів нерухомості, а на її юридичні особи – 19 автомобілів та причепів загальною вартістю ~$332 000, а також 24 об'єкти нерухомості у західних областях України. Витягли на світ польські ЗМІ й вельми неприємну і дуже некрасиву історію того, як Тарас Задорожний разом із своїми батьками віджав у Львові земельну ділянку, що належала міністерству оборони України. 2011 року Тарас разом із батьками самовільно зайняли ділянку військового містечка у Львові, де розпочали будівництво. У 2013 році квартирно-експлуатаційна частина м. Львова подала позов проти Тараса та його батьків з вимогою звільнити ділянку та знести будівлю. Однак у 2014 році суд відмовив у задоволенні позову через відсутність доказів про належність ділянки Міноборони. Історія давня, але поляки ставлять цілком логічне питання – а чому ми маємо давати зброю українській армії у той час, як держава Україна дозволяє розкрадати армію всім, кому не ліньки? Більше того – толерує цих розкрадачів настільки, що дозволяє їм заробляти на державних закупівлях? ТОВ «Еконіколь», власником якого є Тарас Задорожний, у 2020 році виграло 26 тендерів на постачання антисептиків на 366,2 тисяч гривень школам Тернопільської області. Але у фінансовому звіті вказали, що весь реалізований товар дорівнює собівартості. У зв'язку з цим чистий прибуток вийшов 3400 гривень, з яких заплатили за рік 800 гривень податку. 2021 року сума тендерів склала 447 900 гривень, а чистий прибуток – 11 400 гривень, з яких і сплачували податки:

На ці цілком логічні запитання поляків відповіді немає. Дійсно – чому Польща має компенсувати Україні те, що крадуть у України її громадяни? Тому, що Тарас Задорожний втік до Варшави?  Однак юридичних підстав вислати його з Польщі немає – попри те, що розкопала преса, українські правоохоронні органи Тараса Задорожного не розшукують і запитів до своїх польських колег по його екстрадиції не надсилали. У конфлікт із місцевим законодавством він тут не вступає, вочевидь, розуміючи, що Польща – не Україна і від уваги місцевої поліції його не прикриє тесть, Михайло Іванович Винник, який завдяки своєму депутатському статусу в Україні також трохи «відщипнув» від державного бюджету і навчив свого зятя як знаходити і забирати те, що погано лежить.

Михайло Іванович Винник – людина далеко не проста, володіє кількома десятками фірм. Одна з них засвітилася у розслідуванні «Наших Грошей», яке вивчало тендери Управління промислових підприємств Держадміністрації залізничного транспорту України на закупівлю шпал за завищеними цінами. У 2014 році серед підприємств була юридична особа Винника, ТОВ «Деревообробний завод “Рогатин”», яка виграла тендер на 6,7 мільйона гривень, потім того ж року і в 2015-му ще на 5,5 мільйона гривень. У 2016 прокуратура через суд наклала арешт на транспорт та техніку агрофірми «Кліщівнянка», яка належала тестю Тараса Задорожного та займалася незаконним видобуванням піску без дозволу. У рамках розслідування обшуки також провели у ТОВ «Галтекс-Холдинг», яке належить йому на пару з дочкою Оксаною та яке є частиною посагу. Однак це все було в Україні. І до Польщі жодного стосунку не має. Принаймні – юридичного. Що стосується морального – так, мабуть, саме тому поляки і розмістили історію Тараса Задорожного у своїй пресі. Бо набридло дивитися, як цей «біженець» на джипі плює в руки поляків, які всім серцем прийняли біду українського народу і допомагають йому, не дивлячись на сотні тарасів задорожних, які розкатують на своїх джипах польськими містами.

ІА "Вголос": НОВИНИ