Президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду законопроєкт про конфіскацію активів, які отримані незаконним шляхом.

Зміни хочуть внести до Цивільного кодексу. Відповідно, у законі з'явиться підстава для того, щоб забирати активи, отримані завдяки корупції і махінаціям із бюджетом.

Про це повідомляє «Обозреватель».

У кого можуть забрати майно і гроші?

Конфіскація може торкнутися виключно чиновників (як місцевого, так і державного рівнів). Звичайний найнятий працівник, бізнесмен, пенсіонер або безробітний може спати спокійно.

Але і для чиновників також є свої обмеження. Щоб потрапити під статтю, потрібно мати рахунок в банку, машину, нерухомість, коштовності на суму, яка значно перевищує офіційний дохід.

Достатньою для притягнення до відповідальності вважається різниця в 500 прожиткових мінімумів для працездатних. Нині це 1 млн 35 тис. грн.

«Під доходом особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти всі види доходів, отриманих (нарахованих) з дотриманням вимог і обмежень, встановлених Законом України» Про запобігання корупції", – йдеться в документі.

Наприклад, якщо всі доходи чиновника – 3 млн грн, при цьому він придбав майно на суму в 5 млн грн, його можуть притягнути до відповідальності. Тоді за рішенням суду частина активів (гроші, нерухомість, машини) можуть забрати в рахунок державного бюджету. Ще одне важливе обмеження: закон торкнеться тільки тих активів, які були придбані не раніше трьох років тому.

Хто буде ухвалювати рішення про конфіскацію?

Поскаржитись на потенційних корупціонерів може Національне антикорупційне бюро (НАБУ), але попередньо такий крок потрібно узгодити зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

Якщо ж заяву збираються подавати проти правоохоронців із зазначених органів, то поскаржитися на них може Генпрокуратура. Рішення про те, винен чиновник чи ні, може винести Вищий антикорупційний суд.

У своєму рішенні він повинен вислухати обидві сторони і прийняти рішення, чиї аргументи були більш переконливі. НАБУ має довести, що у чиновника не було можливості придбати, наприклад, особняк за мільйони гривень за свій офіційний задекларований дохід.

Тоді, керуючись новою статтею в Цивільному кодексі, суд може конфіскувати майно в рахунок держави. Така конфіскація не звільняє від кримінальної відповідальності за хабарництво.

Навіщо розробили законопроєкт?

Закон про відповідальність за незаконне збагачення – одна з ключових вимог МВФ. Минулий закон, який вводив зазначену статтю в дію, скасував Конституційний Суд. Там завважили, що порушене одне з основних прав українців – презумпція невинності. Мовляв, документ прописали так, що обвинувачений повинен доводити свою невинність, а не прокурори - зворотне.

У законопроєкті за авторством президента йдеться, що подібна практика існує у Великобританії, США, Австралії, Канаді, Албанії, Грузії, Італії, Ізраїлі, Ліхтенштейні, Словенії, Швейцарії та ще цілій низці країн.

З огляду на те, що пропрезидентська партія отримала більшість в Раді, а прийняття закону – вимоги для отримання наступного кредитного траншу, ймовірність, що проєкт стане законом, вкрай висока.

Як будуть шукати порушників

Щоб перевірити всіх, досить запустити автоматичну систему перевірки декларацій, які чиновники подають до Національного агентства щодо запобігання корупції (НАЗК). Якщо програма буде виявляти декларації з можливими порушеннями (наприклад, якщо сума доходів значно нижча, ніж активи чиновника), після того члени агентства зможуть «вручну» перевірити ще раз тільки підозрілі документи.

Як писав «Вголос», Зеленський зробив нові кадрові призначення.

ІА "Вголос": НОВИНИ