Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Андрій Кобільник, Державна фіскальна служба України листом від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році» (далі – лист №2834) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», які набули чинності 1 січня 2018 року.
Зокрема, листом №2834 повідомлено про єдиний строк подання річної податкової декларації з податку на прибуток.
Так, п.49.18 ст.49 ПКУ доповнено новим п.п.49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідні зміни внесені до п.49.19 ст.49 ПКУ щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.
Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік.
Положення п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 ПКУ застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року.
Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).
Так, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Отже, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.
Також для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, а саме: до п.п.57.112 п.57.11 ст.57 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п.136.1 ст.136 ПКУ.
Більш детально ознайомитись з листом №2834 можливо на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72789.html
 
Внесено зміни до обсягів лікарських засобів та медичних виробів, що звільняються від обкладення ПДВ на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану
 
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №48-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. №544» (далі – Розпорядженя №48) внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.05.2015 №544 «Про обсяги лікарських засобів та медичних виробів, операції з ввезення яких на митну територію України та постачання на митній території України звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану».
Розпорядженням №48 внесено зміни до чинних обсягів лікарських засобів та медичних виробів, що звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення АТО та/або запровадження воєнного стану.
Розпорядження №48 розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-rozporyadzhennya-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-27-travnya-2015-r-544
 
23 січня 2018 року набрав чинності Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів
 
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 січня 2018 року №21 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі - постанова №21). Постанову №21 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 23.01.2018 №15 і з дати опублікування вона набрала чинності.
Постанову №21 розроблено та прийнято з метою систематизації (уніфікації) нормативно-правових актів Уряду, а саме нею зведено в єдиний нормативно-правовий акт дві постанови Кабінету Міністрів України (від 20 жовтня 2011 року №1068 та від 04 лютого 2013 року №69), які згідно з пунктом 2 постанови №21 визнано такими, що втратили чинність.
Норми прийнятої постанови №21 не встановлюють новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів, не запроваджують нові форми звітності, вони відповідають прямим нормам Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
При цьому, враховуючи тенденцію систематичного внесення змін до ст.229 Кодексу у частині розширення переліків підакцизних товарів, що використовуються як сировина в хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку, у постанові №21 вже не зазначаються переліки кодів згідно з УКТ ЗЕД нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а наводиться посилання на відповідні пункти ст.229 Кодексу.
Зокрема, у п.1 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, затвердженого постановою №21 (далі - Порядок), зазначено, що він визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку або ввезення яких здійснюється без сплати акцизного податку відповідно до пп.229.4.1 п.229.4, пп. 229.5.1 п.229.5, пп.229.6.1 п.229.6, пп. 229.7.1 п.229.7 ст.229 Кодексу.
Крім цього, постановою №21 приведені у відповідність до норм чинного законодавства назви центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до пп. 15 та 16 постанови №21 у разі нецільового використання нафтопродуктів та/або речовин векселедавець є платником акцизного податку з обсягу продукції, використаної не за призначенням (підпункти 212.1.7, 212.1.8 п.212.1 ст.212 Кодексу), та несе відповідальність, передбачену пп.229.4.16 п.229.4, пп.229.5.18 п.229.5, пп.229.6.14 п.229.6, пп.229.7.16 п.229.7 ст.229 Кодексу.
Починаючи з 23.01.2018, податкові векселі, авальовані банком, що видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, оформлюються на підставі Порядку.
До приведення у відповідність до положень постанови №21 наказів Міністерства фінансів України від 07.08.2012 №899, від 27.03.2013 №430 контролюючі органи і платники податків користуються порядками роботи податкових постів та застосовують форми довідок і журналів, що затверджені цими наказами.
Роз’яснення з цього приводу надано листом Державної фіскальної служби України від 26.01.2018 р. №2497/7/99-99-15-03-03-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №21».
Лист ДФС №2497 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72782.html
 
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару форми EUR.1
 
Із 24.01.2018 набув чинності Порядок видачі митницями ДФС сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 №950 «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару форми EUR.1», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26 грудня 2017 року за №1563/31431.
Наказом запроваджено єдиний порядок видачі сертифікатів EUR.1 до країн ЄС та ЄАВТ (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорії на товари українського походження відповідно до правил визначення преференційного походження в рамках Угод про вільну торгівлю.
Сертифікат EUR.1 видається посадовою особою митниці ДФС на партію товару під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його(їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення експорту товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1, такі документи:
- заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію (приклади заповнення заяв додаються);
- електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю;
- декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційний статус походження, та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження, та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційний статус походження, що підтверджують преференційне походження товарів з України до правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, та/або їх електронні копії (приклади заповнення декларацій постачальник (виробника) додаються).
Сертифікат видається протягом восьми робочих годин після реєстрації заяви на видачу сертифіката у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката EUR.1. Строк видачі сертифіката EUR.1 може бути продовжено до трьох робочих днів у разі усунення експортером причин для відмови у видачі сертифіката.
Наказом уточнено порядок заповнення замінних сертифікатів EUR.1.
 
 
Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
 
ДФС України листом від 18.01.2018 №1465/7/99-99-12-03- 04-17 «Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – лист ДФС №1465) надала рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) в умовах дії Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Порядок справляння Рентної плати регламентується ст.254 розділу ІХ ПКУ.
Платниками Рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Ставки Рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв’язку (п.254.4 ст.254 ПКУ).
При цьому слід зазначити, що п.4 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції з Рентної плати.
Однак, відповідні зміни до ПКУ на 2018 рік не внесено, тому ставки Рентної плати залишаються на рівні 2017 року.
Порядок обчислення та сплати Рентної плати у 2018 році не змінився.
Податкові декларації Рентної плати з розрахунками, подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов’язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Форма Податкової декларації Рентної плати з розрахунком затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 та зареєстрована Міністерством юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (зі змінами і доповненнями).
Лист ДФС №1465 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС україни за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72745.html
 
Які особи звільняються від сплати єдиного внеску з 01 січня 2018 року?
 
З 1-го січня 2018 року набрали, зокрема, чинності зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464-VI), внесені Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» щодо звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які отримують пенсію або соціальну допомогу.
Так, згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 №38450/03-13 надав перелік осіб, які звільняються з 01.01.2018 від сплати єдиного внеску.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058-IV, а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю, зазначеної у частинах першій – п’ятій статті 26 Закону №1058-IV.
Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону №1058-IV віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Отже, звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:
- отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV));
- отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-IV));
- отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));
є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;
досягли віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).
Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб, які:
- отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV;
- отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV.
Звернув увагу на те, що дія частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Роз’яснення з цього приводу надано листом Державної фіскальної служби України від 19.01.2018 р. №1644/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення».
 
Щодо внесення релігійних організацій в новий Реєстр неприбуткових установ та організацій
 
Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в редакції, чинній до 01 січня 2018 року, було передбачено, що тимчасово, до 01.01.2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) невідповідність їх установчих документів вимогам, встановлених у пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Для релігійних організацій умовою для перенесення зі старого Реєстру до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, а саме, утворення та реєстрація мають здійснювались у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
Відповідно до ст.7 Закону України від 23 квітня 1991 року №987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації», із змінами та доповненнями, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).
Статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичної особи.
Згідно зі ст.25 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (із змінами та доповненнями, далі – Закон №755-IV) порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає, зокрема, формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи.
Для релігійних організацій, які відповідають вимогам абзацу другого пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, є юридичними особами та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перенесення до нового Реєстру здійснюється контролюючими органами із присвоєнням нової ознаки неприбутковості з 01.01.2018 року.
 
Оподаткування доходу суб’єктів господарювання, які здійснюють випуск та проведення лотерей у 2018 році
 
Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що інформує, що з 01.01.2018 змінився розмір ставки податку на дохід для суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з випуску та проведення лотерей, а саме, з 18% на 24%. Норма передбачена п.48 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п.141.8 ст.141 ПКУ (п.п.134.1.2 п.134.1 ст.134 ПКУ).
Нарахований суб’єктами господарювання, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід за вищевказаною ставкою, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта (абз. третій п.141.8 ст.141 ПКУ).
Згідно з п.136.5 ст.136 ПУ податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування, зокрема, у п.п.134.1.4 п.134.1 ст.134 ПКУ, є частиною податку на прибуток.
При цьому, слід зауважити, що прибуток суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з випуску та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами ІІІ розділу ПКУ за базовою (основною) ставкою податку на прибуток – 18%.
Відповідно до п.137.8 ст.137 ПКУ платники податку на дохід – суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
 
Порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, уточнено
 
Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набув чинності 01.01.2018, внесено зміни до ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Зокрема, ст.103 ПКУ доповнено новими положеннями, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, а саме:
- у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п.103.2 ст.103 ПКУ);
- у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п.103.3 ст.103 ПКУ).
 
Хто подає декларацію про майновий стан і доходи від імені платника ПДФО?
 
Відповідно до п.179.6 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи від імені платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) покладається на таких осіб:
- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
 
Випадки, в яких податкова декларація про майновий стан і доходи не подається
 
Відповідно до п.179.2 ст.179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 Кодексу.
 
Податкова знижка: обмеження щодо суми коштів, сплачених за навчання, скасовано
 
З 01.01.2017 року діє норма, передбачена п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з якою фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Тобто, з 01.01.2018 скасовано обмеження щодо суми коштів сплачених за навчання і враховуватимуться фактично понесені платником ПДФО витрати. При цьому загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ (п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ).
Крім цього, за результатами 2017 року платник ПДФО може скористатись правом на отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того одержує чи ні такий член сім’ї заробітну плату.
 
Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи
 
Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Податкова декларація громадянами подається до 01 травня року, що настає за звітним. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно).
Податкова декларація з 1 січня 2018 року подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

 


ЗА ТЕМОЮ
КОМЕНТАРІ

Завантаження...
RedTram